Хто з нардепів “випарувався” і не голосував за відсторонення Безуглої?

Напередодні — 20 серпня — регламентний комітет Ради з третьої спроби підтримав постанову, ініційовану Ярославом Железняком (“Голос”), про відсторонення Мар’яни Безуглої від засідання парламенту. 

Железняк та ще 15 депутатів вимагали відсторонити нардепку через її поведінку під час засідання 31 липня, коли Рада голосувала за повернення незалежності НАБУ та САП. Депутати заявили, що Безугла неодноразово умисно перешкоджала виступам колег під час обговорення законопроєкту, перекривала мікрофон, демонструвала плакати та провокувала конфліктні ситуації в сесійній залі. Також обурення викликали її висловлення щодо загибелі нардепа “Голосу” Ярослава Рущишина.  

“Народні депутати, присутні на засіданні комітету, акцентували на неприпустимості такої поведінки, яка має системний характер та суперечить вимогам Регламенту Верховної”, — заявив заступник голови Комітету з питань Регламенту та депутатської етики Сергій Євтушок.  

Безугла перед розглядом питання щодо свого відсторонення зазначила, що її не було вчора на комітеті, а також перепросила щодо Рущишина: “Зазначається питання про Рущишина, за якого я вибачаюсь, а голосуємо ми про те, що робить постійно опозиція – постійно транслює засідання Верховної Ради, зриває засідання, ходить з табличками. А коли я проводила трансляцію в день, коли було офіційно дозволено трансляцію, то, бачите, це не можна. То скільки вони будуть нами крутити як хочуть, колеги?”. 

Депутатку могли відсторонити на одне засідання — а оскільки в умовах воєнного стану одне єдине засідання триває цілу сесію, то це автоматично означало б відсторонення до кінця сесії. Утім, нинішня сесія завершується якраз цього місяця, тож відсторонення діяло б лише до 2 вересня, коли розпочнеться нова сесія. 

Утім, депутати не дали достатньої кількості голосів: був лише 141 голос за з 226 необхідних. 

Це свідчить про те, що навіть за наявності рішення профільного комітету дисциплінарні механізми у парламенті часто не працюють через політичні домовленості чи небажання депутатів відкрито голосувати за санкції проти колег. Ситуація з Безуглою показала: формальна підтримка на рівні комітету ще не гарантує ухвалення рішення у сесійній залі, а відсторонення народних депутатів залишається радше винятком, ніж реально дієвим інструментом.  

Щоб зрозуміти, як саме склалася ситуація, подивимось детальніше, хто підтримав Безуглу, а хто виступив за її відсторонення. 

Розпочнемо із “Слуги народу”, адже це не лише “колишня” фракція Мар’яни Безуглої — саме від позиції цієї найбільшої політичної сили у Раді залежав результат голосування. 

Читайте також: "Дракониха" у Верховній Раді. Феномен депутатки Мар’яни Безуглої 

Власне, тут видно найбільший розрив: лише третина “слуг” (74 депутати) підтримали відсторонення, тоді як більшість (52%) просто не натиснули жодну кнопку, чим фактично зірвали ухвалення рішення. 

74 нардепи не голосували (серед них голова фракції Давид Арахамія), а ще 64 обранці були відсутні на цьому голосуванні, хоча 45 з них брали участь в інших голосуваннях цього ж дня. Частина слуг відкрито проголосували проти або утрималися, але це меншість (по 10 депутатів). 

Це виглядало як свідоме уникнення відповідальності: більшість фракції не стала ні її підтримувати, ні відмежовуватись від Безуглої публічно. 

У протилежність “мовчазній” позиції “Слуги народу”, фракція “Європейська солідарність” продемонструвала чітку підтримку відсторонення Мар’яни Безуглої. Лише два депутати не голосували (Михайло Бондар та Андрій Лопушанський), ще шість були відсутні, хоча пʼятеро з них були присутні у сесійній залі та голосували протягом цього дня. Ніхто з фракції не голосував проти або утриматися, а решта підтримали постанову.

Така ж ситуація з нардепами із фракції “Голос” — практично всі підтримали відсторонення. Хоча це й не дивно, адже постанова була ініційована ними.

Примітно, що голова фракції “Голос” нардепка Олександра Устінова  напередодні голосування у своїх соцмережах активно закликала підтримати постанову, проте сама до зали Ради так і не з’явилася.

Щодо “Батьківщини”, то тут підтримка відсторонення Безуглої виявилася помірною. З 25 депутатів “за” висловилися лише 15, ще двоє не голосували, а одразу восьмеро були відсутні (серед них і лідерка фракції Юлія Тимошенко). При цьому пʼятеро з нардепів “Батьківщини” “випарувалися” саме під час цього голосування, але далі в Раді були присутні.

Така статистика виглядає радше як демонстрація політичної обережності, аніж чіткої позиції.

Варто враховувати, що фракція Юлії Тимошенко традиційно намагається балансувати між критикою влади й униканням прямих конфліктів у питаннях, які можуть мати резонанс серед виборців. У цьому випадку “Батьківщина” підтримала відсторонення, але значна пасивність свідчить про бажання не брати на себе політичні ризики та залишити простір для маневру.

Зовсім інша картина — у депутатських груп “Платформа за життя та мир” та “Відновлення України”. Серед 38 членів цих груп не знайшлося жодного, хто б проголосував за. Ба більше, понад 66% депутатів ПЗЖМ та “Відновлення України” (26 депутатів) просто проігнорували голосування щодо Безуглої, вдавши свою відсутність чи не натиснувши жодної кнопки. Ще двоє — утрималися.   

Показовим є результат і у депутатській групі “Довіра”. З 19 її представників лише нардеп Павло Бакунець — проголосував “за” відсторонення Безуглої. Решта 18 були відсутні, хоча, як свідчать дані на сайті Ради, на наступних голосуваннях вони були присутніми. Така ситуація з голосами демонструє не стільки єдину політичну позицію, скільки небажання групи втручатися в конфлікт, а ігнорування голосування виглядає способом уникнути політичних ризиків і зберегти максимально нейтральний статус. 

Досить активною у голосуванні виявилася депутатська група “За майбутнє”. З 17 її членів восьмеро підтримали відсторонення Безуглої, двоє утрималися від голосування, а семеро були відсутні. Тобто половина складу групи чітко висловилася “за”.

Читайте також: 13 слуг Києва. Як працюють столичні мажоритарники в Раді

Серед позафракційних голосування виявилося доволі строкатим. З 22 депутатів підтримали відсторонення дев’ятеро, серед них – колишній спікер парламенту Дмитро Разумков, який, як відомо, активно будує власний політичний майданчик. Його голос “за” можна трактувати як спробу продемонструвати принципову позицію та відмежуватись від монобільшості. 

Також підтримали відсторонення Марʼяни Безуглої від засідання Ради нардепи Віктор Балога, Гео Лерос, Юрій Загородній, Роман Соха та навіть спікер Руслан Стефанчук. 

Нагадаємо, у січні цього року регламентний комітет Ради підтримав відсторонення Петра Порошенка від засідань на пів року (до кінця 13-ї сесії) через сварку з нардепом “слуг” Богданом Яременком. За це рішення проголосували шість членів комітету, троє утрималися і один виступив проти. У висновку комітету йшлося, що 19 грудня 2024 року під час засідання Порошенко "дозволив собі ганебні, хамські висловлювання у формі матюків на адресу народного депутата Яременка" У “Євросолідарності” це назвали політичним тиском з боку влади.  

Прецеденти з відстороненням були і раніше. Так у лютому 2023 року Верховна Рада відсторонила від засідань колишнього “слугу” Гео Лероса через його публічну критику глави ОП Андрія Єрмака. За проголосували 257 депутатів, зокрема 192 голоси тоді дали “слуги”.  

А ще до вторгнення, у листопаді 2021 року парламент позбавив права брати участь у пʼяти засіданнях депутатку Галину Третьякову (“Слуга народу”) через її висловлювання щодо смерті колеги Антона Полякова. Це рішення підтримали 234 депутати. 

Тоді ж парламент розглядав аналогічне рішення щодо Ірини Геращенко з “Євросолідарності” за те, що вона порівняла депутатів монобільшості з “зеленими чоловічками”. Але для рішення щодо Геращенко не вистачило голосів (було 190 з 226 потрібних).