Звіти нардепів-мажоритарників від Києва: субвенції і потенції

🕐 15:05, 2 травня 2018

Автор:

Сергій Огородник, журналіст ЧЕСНО, ГО ЦентрUA

У Києві 13 одномандатних округів дали Верховній Раді 13 депутатів-мажоритарників. Лише округ депутата із Дніпровського району Віктора Чумака, який вийшов із фракції БПП, не отримав субвенції. "Свободівець" Левченко не просив субвенцію, але лікарня загальноміського значення на його окрузі отримала фінансування.


Інші обранці отримали кошти на округи відповідно до їхньої близькості до БПП “Солідарність” та провладної коаліції. У Київраді народні депутати формують свої зони впливу. Які обіцянки депутати давали виборцям і як їх виконували – Громадський рух ЧЕСНО аналізує звіти депутатів у рамках кампанії “Депутати, звітувати!”.

 

Хто і як може отримати гроші на округ?

Виділення субвенції на округ могли ініціювати як самі депутати, так і інші суб’єкти. Народні депутати наголошують, що субвенції дають тим, хто підтримує голосування за бюджет.

 

З року в рік субвенція на соціально-економічний розвиток територій розподіляється між регіонами вкрай нерівномірно. Причому існує тенденція, що округи депутатів коаліції та депутатів, що підтримують законопроекти щодо державного бюджету, отримують у середньому більше, ніж округи нелояльних депутатів. Фактично відсутність прозорого механізму розподілу, який існує для інших субвенцій, призводить до того, що розвиток регіонів стає заручником політичної лояльності депутатів-мажоритарників”, - розповідає аналітик Громадського руху ЧЕСНО Олексій Вєдров.

 

У коментарі Громадському руху ЧЕСНО нардеп Віктор Чумак каже, що субвенція – це політичний хабар:

 

Я знаю, що ні копієчки (не отримав субвенції – прим. ЧЕСНО). Я ж не ходжу, не прошу, не голосую за бюджет… Узагалі вважаю субвенцію політичним хабарем… Я не подавав на субвенцію, бо субвенції даються тільки тим людям, які голосують за бюджет, приходять і таке інше, тому я не подавав… Але я запитаю, що потрібно голові району і вони подадуть… Я подивився, це вибіркова система. У мене таблиці є за 2016 рік і скоро будуть за 2017-й, хто і скільки отримав субвенцій. Все видно. Перша субвенція, яка була в 2016 році, пішла на колектор...”

 

Натисніть для збільшення

 

Сенсу жодного робити звернення щодо субвенцій, м’яко кажучи, немає.  Дають тим, хто голосує як треба більшості. Це було прямо сказано в перші роки роботи. З самого початку я робив звернення - з того толку ніякого не було. Тільки купа роботи, бо це все треба опрацьовувати - кошториси і т. д. Голосувати треба і не тільки в сесійній залі, а й на комітетах. Я в бюджетному комітеті. Голосую не так, як більшість. Іноді ще Пинзеник і Маркевич голосують не так, як більшість. Тому я навіть здивований, що мені на округ виділили хоч якісь кошти”, - каже “свободівець” Юрій Левченко.

 

Найбільше отримав округ у Святошинському районі безпартійного депутата-кнопкодава від БПП “Солідарність”, давнього друга чинного генпрокурора, Олександра Третьякова.

Депутат звітує на своєму сайті, а також на платформі звітів zvity.org  про те, що кошти субвенції виділені саме за його поданням і поданням його колеги по партії Володимира Ар’єва.

На своїй фейсбук-сторінці мажоритарник постить відео здобутків для району за бюджетний кошт. Депутат спрямував кошти платників податків здебільшого на освітні об’єкти, капітальні ремонти та придбання інтерактивних дошок для шкіл району.

 

Я взагалі нічого не вибиваю. Просто пишу вчасно заявки і все. І мої помічники і депутати Київради з моєї команди просто вчасно готують заявки на об’єкти з розписаним кошторисом і техзавданнями. Ні до кого я не ходжу спеціально, вся підготовка – на рівні команди. Тому ніяких умов мені ніхто не ставить узагалі”, – коментує Громадському руху ЧЕСНО Володимир Ар’єв.

 

Депутат Київради від “Батьківщини” у Святошинському районі Ваган Товмасян вважає, що кошти субвенції витрачаються на район нерівномірно, відповідно до лояльності депутатів місцевої ради.

 

Субвенция из центрального бюджета спускается в городской бюджет. Это тем депутатам, которые лояльны к власти. По договоренности, в том числе и Третьяков, и Арьев… Как они их распределяют?.. за одни и те же работы по несколько раз деньги списывают… Посмотрим, как они еще эти деньги осваивали, как на одни и те же стадионы по  2 раза деньги списывали – сначала как за капстроительство, потом через освиту”.

 

За словами депутата Київради, у міській раді подібна ситуація:

 

Причем люди к тому, что это чей-то округ? Есть округа, где нету депутата, есть округа, где оппозиционный депутат. Чем люди виноваты, в том, что на этих округах другие депутаты?.. Это такой принцип работы у нас – и в городе в том числе идет такое же перераспределение. Если ты не проголосовал за бюджет – тебе не дадут на округ эти деньги. Поэтому мы сейчас зарегистрировали проект решения с четырьмя коллегами – я, Павлик, Ярошенко, Сулыга, – чтобы после того, как приняли решение по бюджету или перераспределению бюджетных средств, чтобы в администрации заново согласовывали адреса с бюджетной комиссией. Что получается? Бюджет приняли, они смотрят, кто проголосовал, кто не проголосовал, и меняют поадресно перелик. На других округах просто людей наказывают и там годами лифты не работают…”

 

Зауважимо, що на школу №254 з округу Товмасяна за кошти субвенції Терентьєва закуплені інтерактивні дошки на 300 тис. грн.

 

Лично я в позапрошлом году купил там один мультимедийный за 20 тыс. с чем-то грн. со своего фонда, а это не готов сказать… Если что-то мне на округ и кинули, то может и кинули. Я слышал, что планируют по второму разу на стадион возле 254 школы, где я построил 2 стадиона… Они (Ар’єв і Третьяков - прим. ЧЕСНО) планируют еще один стадион, они в прошлом году туда 5 млн. освоили и в этом году еще 7 млн туда вроде собираются. Стадион, который можно было за 3 млн грн построить...”


Нардеп Третьяков звітує не лише онлайн, зокрема в грудні 2016 року він звітував перед виборцями на зустрічі.

У своїй е-декларації за 2017 рік нардеп Третьяков вказав, що витратив майже 729 тис. грн на послуги з перевезення у Швейцарії, понад 151 тис. грн – на рекламу і 450 тис. грн – на благодійну допомогу. Зарплата нардепа становила 238 тис. грн, а на відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень, із бюджету було виділено 235 тис. грн.

Колега Третьякова по фракції, субвенції і Святошинському району Володимир Ар’єв так само розподілив кошти субвенції між освітою, благоустроєм і охороною здоров’я. До цих категорій в Ар’єва додався духовний та фізичний розвиток. Це облаштування спортивних майданчиків та ремонт роздягалень і футбольного поля стадіону “Темп”.

Мажоритарник із Подолу Вячеслав Константіновський, який пройшов під прапорами “Нарфронту”, але потім вийшов із фракції отримав на округ 6 млн грн субвенції. Мільйон призначений на придбання інтерактивних дошок для шкіл району, 4,5 млн грн - на утеплення фасаду райполікліники №1 на Волоській, а ще 500 тисяч пішли на капремонт дороги на вул. Світлицького, 35 - вул. Порика, 14, 14а, 14б.

Фото з Facebook депутата Київради Юрія Дідовця

 

Останній звіт депутата можна знайти за 1 півріччя 2015 року на zvity.org, також депутат звітує на своїй сторінці в Фейсбук. Проте остання інформація про діяльність мажоритарника в соцмережі датується 15 січня 2018 року. Хоча депутат написав заяву про складання мандату ще торік, він досі є народним депутатом і зобов’язаний звітувати.

На окрузі народний депутат приділяв увагу вузькопрофільним питанням, що є більше парафією депутатів міської ради. Зокрема, одне з його звернень стосувалося організації руху громадського транспорту.

Свої люди в Київраді та конфлікт інтересів

Вплив на своєму окрузі народні депутати посилюють завдяки депутатам місцевих рад. Саме вони можуть лобіювати додаткові фінанси на округ і собі, і народному депутату, щоб на майбутніх виборах їх знову переобрали.

“Свободівець” Андрій Іллєнко після виборів 2015 року в Київраді отримав аж 4 своїх представників.

Команда Третьякова мала дуже велику квоту в БПП – 8 кандидатів, – але пройшла одна-єдина його помічниця Вікторія Муха. Третьяков підсилив свої позиції тим, що головою Святошинської РДА став Володимир Каретко (помічник нардепа на громадських засадах).

Голови РДА часто є вертикаллю і адмінресурсом для нардепів. Так, головою РДА у сусідньому Солом’янському районі став депутат-прогульник Київради Максим Шкуро з команди нардепа БПП Дмитра Андрієвського. Нардеп Андрієвський окрім Шкура має в Київраді ще трьох представників своєї команди.

Натисніть для збільшення

Андрієвський входить до комітету будівництва і ЖКГ, а його рідний брат Вадим Андрієвський є бенефіціаром ТОВ "Управляюча компанія "Інтеко" (нардепу належить 5%). “Інтеко” належить у свою чергу“Інтеко констракшн”, Вадиму Андрієвському - "Інтеко-Інжиніринг".

Помічник Дмитра Андрієвського під час 7-8 скликань Вадим Демещук є головою ради директорів INTECO

Голова Солом’янської РДА і депутат Київради Шкуро входить до комісії з питань містобудування та архітектури. Максим Конобас – перший зступник голови в комісії з питань власності. Андрій Андрєєв є членом цієї комісії. Олег Костюшко – секретар комісії з питань ЖКГ та ПЕК. Зауважимо, що Вячеслав Непоп не є помічником Андрієвського, але депутати засвідчують свою співпрацю на окрузі на поліграфії. Так в дитсадку №225 батькам дітей роздавали пасочки із листівкою, на якій було зображення Андрієвського і Непопа.

Як бачимо, у місцевій раді команда Андрієвського також зайняла комісії, які пов’язані з комунальним майном, власністю та містобудуванням.

У нардепа БПП Ар’єва в звітах фігурують два нардепи Київради: Владислав Турець та Георгій Ясинський.

Турець є заступником голови земельної комісії Київради, а Ясинський – секретарем бюджетної комісії і при цьому помічником Ар’єва на громадських засадах.

Як повідомляється на офіційному сайті нардепа, разом із Турцем Ар’єв вітав киян з Великоднем “запашними пасочками”.  

Звіт нардепа можна знайти на сайті ВР, а також на платформі zvity.org. Про діяльність на окрузі нардеп інформує окремим розділом на своєму сайті ariev.info.

 

Виконання передвиборчих програм

Як правило, нардепи у своїх програмах, які викладені на сайті ЦВК, формулюють їх популістично і не зазначають, в яких комітетах хотіли б працювати та які конкретні законопроекти планують подати для реформування системи.

З-поміж програм парламентарів, яких обрали до Верховної Ради кияни, найбільш популістичною є програма Андрія Білецького. Програма нардепа, якого до парламенту обрали мешканці Оболоні, взагалі складається з трьох гасел.

Виборча реформа: чому так важко реалізувати передвиборчу обіцянку?

Попри популізм у партійних програмах усе ж трапляються конкретні обіцянки, які дає політична сила. Наприклад, команда Президента обіцяла провести виборчу реформу, яка передбачає скасування мажоритарної системи, і після формування більшості включила її в Коаліційну угоду.

Програми Андрієвського і Ар’єва однакові слово в слово. У Третьякова текст схожий, але він його дещо видозмінив. Усі троє, в тому числі і Третьяков, у своїй передвиборчій програмі обіцяють вибори за пропорційною системою з відкритими списками.

Коли Третьякову випала нагода виконати свою обіцянку і проголосувати за новий Виборчий кодекс (законопроект 3112-1), він чомусь… утримався.

Натисніть для збільшення

 

Ар’єв був відсутній. Громадському руху ЧЕСНО пояснив, що як голова парламентської делегації України в ПАРЄ був у відрядженні, але реформу підтримує:

 

Мажоритарна система має бути скасована. Вона особливо в регіонах дуже корупціоногенна. Стимулює підкуп виборців та й виборці весь час вимагають матеріальну допомогу. 90% звернень за грошима. І це по Києву.”

 

Дмитро Андрієвський голосував “за”, як і Борислав Береза, а також нардепи Віктор Чумак, Андрій Іллєнко, Юрій Левченко, Сташук, Супруненко, Ємець.

Не голосував Рибчинський з “Волі народу”.

Відсутні були Константіновський та Білецький. До слова, у 2016 році Білецький не відвідав жодного пленарного засідання парламенту, а Константіновський написав заяву про складання повноважень майже рік тому, але досі залишається нардепом.

Мажоритарна система стимулює прямий і непрямий підкуп виборців, в результаті якого до влади в Україні приходять політики, що мають свої бізнес-інтереси й не готові працювати на народ.

 

В Україні є дві проблеми з мажоритарною системою. Перша і головна – чимало депутатів, обраних в одномандатних округах, значно менше зацікавлені загальнодержавними проблемами, ніж інтересами свого округу.  Парламент не може працювати ефективно, коли половина депутатів займається субвенціями, щоб переобратися. Друга проблема – безкарний підкуп виборців. Оскільки мажоритарні округи порівняно невеликі, то роздача гречки чи грошей суттєво впливає на результати волевиявлення виборців. Саме тому чинна коаліція й обіцяла виборчу реформу, для Парламенту зокрема – перехід на відкриті регіональні списки, де всі депутати принаймні будуть пов’язані спільною партійною програмою”, – каже Єгор Поляков, полісі-аналітик з питань виборчої реформи ГО “Центр UA”.

 

Мажоритарник Юрій Левченко пояснює, чому важко виконати те, що депутати запланували в своїх програмах, зокрема втілити в життя виборчу реформу:

 

Ніколи не можна обіцяти виборцям, що ти точно виконаєш те, що запланував. До результатів виборів невідомо, скільки пройде людей з тими ж цінностями до Парламенту. І тут питання не лише в “Свободі”. Зараз у чинному складі парламенту 50 - 60 нардепів з такими цінностями. Зміну виборчої системи втілити в життя вкрай важко. Я категорично проти мажоритарної системи. Це політична корупція. Справа в тому, що 90% мажоритарників купують округ, а у ВРУ потім займаються тим, щоб відбити ці гроші. Мажоритарники будуть діяти в інтересах влади. Це не незалежні парламентарі. Це маріонетки влади – Кабміну та Адміністрації Президента”.


Також Громадський рух ЧЕСНО пропонує виборцям ознайомитися із тим, як і чому народні депутати, яких обрали кияни, голосували за медичну реформу.

У передвиборчій програмі Константіновський обіцяє приділити увагу реформуванню системи охорони здоров’я. Як бачимо на графіці нижче, нардеп проголосував за законопроект, який описує концепцію медреформи, але не брав участі у голосуванні за законопроект, який запускає її фінансування.

 

За нормальних умов Парламент підтримує ініціативи Уряду, який він же сформував. В Україні, на жаль, це далеко не завжди так. Показовий приклад – реформа системи охорони здоров’я, яка є однією з ключових ініціатив Уряду, але підтримку для якої заледве вдалося зібрати, в тому числі через спротив ряду мажоритарників”, - координаторка проектів Громадського руху ЧЕСНО.

 

Виборці мають перевіряти звіти своїх народних депутатів і найзручнішою для цього є платформа zvity.org, посилання на яку можна знайти на офіційному сайті Верховної Ради.

Проект zvity.org створено за підтримки проекту ЄС-ПРООН “Рада за Європу” у рамках діяльності Ініціативи “Відкритий парламент”.

Нагадаємо, Громадський рух ЧЕСНО проаналізував 2,5 роки роботи парламентарів у аналітичній статті “Екватор Верховної Ради: історія парламентської хвороби”.

Повʼязаний інструмент

Аналітика зі спільними тегами

Уся аналітика

Новини зі спільними тегами

Усі новини