Кнопкодавство за Шкарлета. Комітет подумає над змінами до Регламенту: #чеснокомітети

Регламентний комітет Верховної Ради на виконання доручення спікера парламенту Дмитра Разумкова щодо фактів кнопкодавства, які могли мати місце 17 грудня під час голосування щодо призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки України, запропонує правоохоронному комітету спільно обговорити питання вдосконалення законодавства щодо кримінальної відповідальності за неособисте голосування. Таке рішення комітет ухвалив на своєму засіданні 24 грудня.

Також розглянуть можливість внесення змін до Регламенту ВРУ щодо документування фактів неособистого голосування. А представникам фракції “Голос”, котрі на засіданні хотіли продемонструвати відео кнопкодавства за Шкарлета, члени комітету дорікнули за те, що ті, маючи докази, не звернулися відразу до ДБР.

Рух ЧЕСНО транслював це засідання регламентного комітету, яке вийшло дуже гарячим, у своєму Twitter. Із тредом можна ознайомитися за цим лінком.

Голова ВРУ Дмитро Разумков 18 грудня за підсумками наради з головами фракцій щодо ймовірного кнопкодавства під час голосування щодо Шкарлета, зокрема, доручив регламентному комітету до 15 січня 2021 року підготувати законопроєкт щодо посилення кримінальної відповідальності за кнопкодавство.

На засіданні 24 грудня регламентний комітет розглянув доручення Разумкова. Доповідаючи проєкт рішення комітету, його голова Сергій Кальченко (“Слуга народу”) наголосив, що питання кримінальної відповідальності є предметом відання Комітету з питань правоохоронної діяльності. Водночас він зауважив, що на виконання доручення спікера регламентний комітет запропонує правоохоронному провести спільне засідання й розглянути на ньому питання вдосконалення законодавства щодо відповідальності за кнопкодавство.

Читайте також: Реакція на голосування щодо Шкарлета: Разумков обіцяє нові камери та посилення відповідальності за кнопкодавство

Кальченко додав, що напередодні комітет попросив Апарат ВРУ надати інформацію про те, чи зверталися до нього акредитовані при парламенті журналісти із заявами щодо фактів неособистого голосування депутатів та чи готував Апарат відповідні повідомлення для голови Верховної Ради. Також комітет поцікавився в Апарату, чи є технічна можливість налаштувати систему голосування “Рада-3” таким чином, щоб нардепи могли голосувати лише із закріплених за ними місць.

Як зазначив Кальченко, комітет на момент проведення засідання уже отримав відповідь Апарату, але потрібен час на її вивчення. Після того, як із нею ознайомляться, комітет зможе розглянути питання внесення змін до Регламенту ВРУ щодо порядку документування фактів кнопкодавства, додав голова.

А от секретар комітету Михайло Папієв (“Опозиційна платформа - За життя”) здивував заявою про те, що станом на зараз нібито немає жодної (!) кримінальної справи за фактом кнопкодавства в парламенті (нагадаємо, що одне таке провадження є - щодо Владіслава Поляка; ще одне провадження - щодо Андрія Іванчука - генпрокурорка Ірина Венедіктова розпочати відмовилася, тож зараз Рух ЧЕСНО намагається через суд зобов’язати її внести відомості до ЄРДР). За словами Папієва, це нібито означає, що після криміналізації кнопкодавства вимоги щодо особистого голосування більше ніхто з депутатів не порушував, а отже, чинна норма про кримінальну відповідальність працює та не потребує перегляду. Пропозицію ж цю відповідальність посилити представник ОПЗЖ назвав “самолінчуванням з ефектом піару”, “єрундою” та “чистим популізмом”.

З Папієвим не погодився Павло Фролов (“Слуга народу”): він зазначив, що Держбюро розслідувань уже веде слідство щодо фактів неособистого голосування. На думку Фролова, є сенс обговорювати посилення кримінальної відповідальності за кнопкодавство, але покласти край проблемі можна шляхом максимального охоплення відеокамерами сесійної зали, аби за потреби відстежувати дії будь-кого з нардепів. Окрім того, “слуга народу” запропонував наділити регламентний комітет новою функцією - надавати правоохоронцям і судам експертні висновки щодо фактів кнопкодавства, причому незалежно від того, коли їх зафіксували - під час засідання ВРУ чи вже після.

До засідання комітету також долучився заступник голови фракції “ГолосЯрослав Железняк. Він повідомив, що він та його колеги мають відеодокази кнопкодавства під час голосування щодо Шкарлета - кадри, зафільмовані на телефони депутатів, та записи з камер телеканалу “Рада”. За словами Железняка, для “повноти картини” бракує відео з камер спостереження, доступ до яких має Управління держохорони. Як пояснив нардеп від “Голосу”, УДО, хоч і розпоряджається цими камерами, каже, що відео з них йому не належать. Железняк висловив надію, що регламентний комітет посприяє тому, аби записи з камер УДО передали депутатам.

Проте Кальченко був здивований, що представники “Голосу”, маючи на руках, як вони стверджують, докази кнопкодавства, досі не надали їх ДБР. Як зауважив голова комітету, якби нардепи того ж дня, 17 грудня, звернулися до правоохоронців, станом на 24 грудня уже б, можливо, було розпочато кримінальне провадження, й тоді слідчі мали би повне право витребувати необхідні відеозаписи. На це Железняк відповів, що “Голос” уже підготував заяву до правоохоронних органів, але все-таки чекає на відео з камер УДО - а раптом вони зафільмували ще якісь факти кнопкодавства.

Виступ Железняка дуже обурив Папієва. Той закинув “Голосу”, що вони замість того, щоб відразу звернутися до ДБР, нібито приховали факт злочину, ставши “співучасниками”, а тепер перебрали на себе функцію слідства та вимагають “якісь відео”. Також представник ОПЗЖ звинуватив їх у “бездіяльності” на засіданні 17 грудня під час голосування щодо Шкарлета: мовляв, нардепи від “Голосу”, ставши свідками кнопкодавства, мали звернутися до головуючого, як це передбачено ч. 3 ст. 47 Регламенту, але не зробили цього. Проте Папієв не зупинився на цьому. Згодом він гучно заявив, що найчастіше у Верховній Раді кнопкодавлять… саме у секторі “Голосу”, та звинуватив опонентів у тому, що вони зараз на засіданні комітету “торгують доказами” - мабуть, “хочуть за це грошей”.

Допомогти своєму колезі Железняку спробувала нардепка від “Голосу” Інна Совсун, котра попросила в комітету дозволу продемонструвати згадані відеоматеріали. Проте Кальченко відреагував на це негативно - вкотре повторив, що докази злочину, якщо вони такими є, мають оцінювати правоохоронці, а не народні депутати. Більшість членів комітету також висловилися проти цієї ідеї та почали наполягати на розгляді наступних питань порядку денного. Лише Фролов запропонував усе-таки дати представникам “Голосу” три хвилини, аби вони показали свої відео.

Зрештою, регламентний комітет ухвалив таке рішення:

1. Доручення Разумкова взяти до відома.

2. Звернутися до Комітету з питань правоохоронної діяльності з пропозицією провести спільне засідання комітетів для обговорення питання вдосконалення законодавства щодо кримінальної відповідальності за кнопкодавство.

3. Після отримання відповіді від Апарату ВРУ обговорити питання внесення змін до Регламенту щодо документування можливих фактів кнопкодавства та голосування народними депутатами з місць, закріплених за ними у залі засідань, або з трибуни.

Рішення комітету підтримали шість членів фракції “Слуга народу” та один “батьківщинівець”, натомість двоє представників ОПЗЖ утрималися.

Нагадаємо, 17 грудня 2020 року Верховна Рада призначила міністром освіти і науки України Сергія Шкарлета, у наукових роботах якого виявили плагіат і проти призначення якого виступила наукова спільнота. Це рішення парламент підтримав мінімально необхідною кількістю голосів – 226. Як стверджують народні депутати від “Голосу”, голосування відбулося шляхом кнопкодавства. Зокрема, проголосували картки представників ОПЗЖ Григорія Суркіса та Віктора Медведчука, котрих, за словами депутатів, не було в сесійній залі. Якщо кнопкодавство дійсно мало місце, можна стверджувати, що без порушення вимог щодо особистого голосування Шкарлета просто б не призначили міністром.

Читайте також: Хто з нардепів, яким доплачують за науку, проголосував за Шкарлета