"Маячня" vs "Чим більше виборів, тим краще": що кажуть нардепи про ймовірність розпуску парламенту

Розмови про ймовірність розпуску Верховної Ради Володимиром Зеленським почалися ще до його перемоги на виборах Президента України. Уперше майбутній глава держави публічно заявив, що в разі обрання подумає про дострокове припинення повноважень парламенту, в інтерв'ю перед другим туром. 

Зеленський не приховує, що йому вигідно якнайшвидше перезавантажити ВРУ, не чекаючи на чергові парламентські вибори, які мають відбутися 27 жовтня цього року. Це дало б новообраному Президенту змогу на хвилі поки що високого рейтингу провести до Ради чималу фракцію його партії "Слуга народу".

Думки політиків і громадськості щодо можливого розпуску парламенту розійшлися. Одні вважають недоцільним робити це менш ніж за півроку до запланованих виборів, інші ж кажуть про логічність повноцінного оновлення всіх інститутів влади. Проте основний "камінь спотикання" полягає в юридичному обґрунтуванні дострокового припинення повноважень ВРУ. Тут є два ключові питання: яка підстава для розпуску Ради (найочевиднішою називають відсутність коаліції де-факто, але як це визначити де-юре?) та чи не розпустить її Зеленський у строк, коли, згідно з Конституцією, це вже заборонено робити?

Доки навколо цих питань тривають суперечки, Рух ЧЕСНО вирішив дізнатися, якої ж думки про можливість розпуску Верховної Ради самі її "мешканці".

Думки в "БПП", "Нарфронті" та "Відродженні"

"Як тільки я заходжу в Раду, вона приречена на розпуск або щось таке. У всякому випадку двічі, коли я обирався, ВР достроково припиняла свої повноваження. Побачимо, що буде зараз", такий жартівливий пост на своїй сторінці у Facebook оприлюднив Володимир Куренной у листопаді 2018 року, коли став претендентом на депутатський мандат від "Блоку Петра Порошенка" замість кнопкодавки Ірини Фріз, призначеної міністром у справах ветеранів. У публікації політик мав на увазі Верховну Раду V та VII скликань, які закінчилися її розпуском 2007-го та 2014 року відповідно.

Після другого туру виборів Президента журналіст Руху ЧЕСНО зустрів Куренного в кулуарах парламенту та поцікавився, що він зараз думає про те своє "передбачення". Нардеп посміявся й відповів, що в Україні "перспектива розпуску парламенту є завжди". Проте, на його думку, на сьогодні підстав чи якихось "екстраординарних причин" для цього немає.

"У нашій країні… у Президента завжди є спокуса скористатися своїми надзвичайними правами по відношенню до свого основного стримуючого балансира – парламенту. Але, на мій погляд, у даному випадку бажання одного новообраного Президента недостатньо. Я думаю, тут Президенту треба шукати союзників і правове підґрунтя. От поки що з цим є питання", – вважає Куренной.

Категорично не підтримують розпуску ВРУ та не вбачають підстав для цього в "Народному фронті".

"Я думаю, що це божевілля, яке закидається в журналістське середовище для того, щоб відволікти, наприклад, від прийняття закону про мову", – каже заступник голови фракції "Нарфронту" Юрій Береза.

Його колега Андрій Тетерук називає ідею щодо розпуску парламенту "маячнею, яка не може бути втілена в життя без порушення законодавства":

"Ніхто цього не може зробити: старий Президент не може, бо, згідно із законом, не має права останні півроку каденції розпускати Верховну Раду, а новий не зможе, бо Рада вступить в останні півроку своєї каденції… "Народний фронт" не дозволив колошматити Верховну Раду та запускати перевибори у 2016-му, 2017-му, 2018 роках. У 2019-му так само не дамо".

Андрій Тетерук і Юрій Береза. Фото: Дмитрій Єршов

Схожу точку зору має керівництво іншої фракції коаліції – "БПП". Її голова Артур Герасимов, виступаючи 21 квітня у виборчому штабі Петра Порошенка, висловив упевненість у тому, що вибори до Верховної Ради відбудуться не раніше, ніж восени цього року:

"На сьогодні сказати, наприклад, що неефективно працює парламент, я не можу… Жодних конституційних причин для дострокових парламентських виборів сьогодні немає, тому що ефективність рішень парламенту всі бачать".

Заступник Герасимова Олексій Гончаренко також не вбачає доцільності в достроковому припиненні повноважень ВРУ VIII скликання:

"Як на мене, якщо рахувати, що до виборів залишилося десь шість місяців, то нащо створювати політичну кризу? А будь-які позачергові вибори – це певна криза".

Водночас нардеп не виключає, що Зеленський таки може вдатися до розпуску Ради, аби на хвилі високого рейтингу завести до нового парламенту якомога більшу фракцію партії "Слуга народу".

Однопартієць Гончаренка, мажоритарник з Херсонщини Іван Вінник, навпаки, вважає, що обраний Президент усе ж утримається від спокуси розпустити орган законодавчої влади.

"Є такий принцип у дипломатії: не проси того, у чому тобі відмовлять, тому що отримаєш тільки мінуси. Я думаю, що в штабі Зеленського не настільки нефахові люди працюють і вони це розуміють", – наголосив нардеп від "БПП".

Проте у фракції імені Порошенка є й ті, хто впевнений у наявності підстав для розпуску ВРУ. Зокрема, так гадає представник неформальної групи "УДАР" Валерій Карпунцов:

"Особисто на мою думку, як доктора юридичних наук, підстави існують: коаліції немає вже тривалий час. Запит суспільства є, і це треба зробити… Як людина, яка тривалий час свого професійного життя присвятила виборчому праву й політиці, я кажу, що зараз якраз є всі підстави – і суспільні, і юридичні – дочасно припинити повноваження цього парламенту".

На думку нардепа-кнопкодава з групи "Відродження" (яка часто допомагає коаліції голосами за важливі ініціативи), мажоритарника з Черкащини Антона Яценка, у розпуску парламенту є сенс, але, з юридичного погляду, зробити це буде складно.

Антон Яценко. Фото: Дмитрій Єршов

"З одного боку, враховуючи те, що проізошла зміна влади, це було би правильно… Це б дало можливість скоріше сформувати коаліцію, а гілкам влади – почати ефективно співпрацювати. З іншого боку, є юридична сторона, яка каже, що після 26 травня це зробити неможливо… Тобто в принципі це можливо, але я думаю, що це може йти через судові позови й так далі", – каже Яценко.

Що кажуть в опозиції

Погляди опозиційних нардепів на дострокове припинення повноважень Ради різняться. Так, член ВО "Свобода", київський мажоритарник Юрій Левченко певен, що ВРУ VIII скликання вже давно заслуговує на розпуск.

"Я вважаю, що, чим більше виборів у країні, тим краще для її розвитку. Я вважаю, що ця Верховна Рада вже показала себе 2015 року як така, що працює виключно на правлячий олігархат і не працює на інтереси більшості українців. Тому я ще 2015-го виступав за її розпуск, майже одразу після її обрання", – заявив депутат.

Ігор Попов. Фото: Дмитрій Єршов

Нардеп від "Радикальної партії Олега Ляшка" Ігор Попов оцінив імовірність розпуску парламенту на 60%. Водночас він не вбачає доцільності в позачергових виборах до ВРУ за кілька місяців до чергових:

"На виборах у жовтні вибір буде більш раціональним, тому що новий Президент зможе показати як свої досягнення, так і свої помилки. Так само інші політичні партії зможуть попрацювати до жовтня й себе показати. Якщо вибори провести в липні, вибір буде виключно емоційним: як за Зеленського на посаду Президента голосували емоційно, так само за партію ["Слуга народу" – прим. ЧЕСНО] проголосують емоційно, і тоді більша вірогідність помилки. Тому для суспільного інтересу краще провести в жовтні".

Олег Березюк. Фото: Дмитрій Єршов

Голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк наголошує, що в цій ситуації варто керуватися буквою закону, який, за його словами, не передбачає розпуску Ради на поточному етапі її існування.

"З точки зору технології, це нібито правильна ініціатива. А з погляду державності, думаю, це неправильно. Є закон, який каже про шість місяців і дає гарантію переходу влади з одного парламентського процесу в інший. Я вважаю, що треба дотримуватися закону… Якщо, згідно із законом, є шість місяців, отже, шість місяців. А в цих спробах, коли хтось хоче виграти, завжди чомусь програє український народ", – каже парламентарій.

Представниця "Батьківщини" Олександра Кужель вважає, що розпуск Ради не дасть Зеленському політичних дивідендів:

"За законодавством, у Президента є право на розпуск парламенту. Але я думаю, що він [Володимир Зеленський – прим. ЧЕСНО] на це втратить час, а потім утратить довіру. У нього дуже короткий строк – три місяці… Якщо ти перші три місяці не почав робити зміни, довіра просто йде стрімко вниз".

Вадим Новинський. Фото: Дмитрій Єршов

Різні думки щодо розпуску ВРУ озвучують в "Опозиційному блоці". Наприклад, голова фракції Вадим Новинський, який належить до її "ахметовського" крила, переконаний, що парламент потребує оновлення, але для цього все ж варто дочекатися осені:

"Верховная Рада полностью утратила связь с тем народом, который ее избрал. Поэтому, с этой точки зрения, конечно, досрочные выборы должны быть для того, чтобы обновить уже все. Но, с точки зрения законодательства, мне это пока кажется невозможным. Поэтому очередные выборы должны пройти в конце октября этого года. Надо просто подождать полгода".

Василь Німченко. Фото: Дмитрій Єршов"

Інший "опоблоківець" Василь Німченко, соратник кума президента Росії Віктора Медведчука, узагалі вважає, що парламент повинен саморозпуститися:

"Оппозиционная платформа – За жизнь", которую я представляю, обратилась [к Раде] с призывом самораспуститься. Красивый жест, если есть совесть у народных депутатов. Не надо мучить людей".

Юридичне підґрунтя: думки нардепів та коментар експерта

Німченко, який у 1996-2005 роках був суддею Конституційного суду України, виклав своє бачення механізму розпуску Верховної Ради Зеленським. На його думку, тут у пригоді може стати стаття 82 Конституції України, згідно з якою "ВРУ є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу", тобто щонайменше 300 депутатів з 450.

"150 подписей собрали – и больше никто не входит, все. Верховный Совет дееспособен, когда есть 300 депутатов. Если нет 300 – недееспособен", – каже "опоблоківець".

Василь Німченко. Фото: Дмитрій Єршов

Схожий сценарій розпуску ВРУ Зеленському радить Кужель:

"Заходь із законами в парламент. Якщо вони їх не підтримають, ти маєш право йти і говорити, що нема більшості, нема підтримки від цієї Верховної Ради. І тоді ти маєш право звернутися з проханням, і знайдеться 150 депутатів, які підпишуть, якщо будуть бачити, що гарні речі, які ти пропонуєш, не мають підтримки залу. Він візьме 150 підписів – і законно уйде парламент у відставку".

Експерт з конституційного права ГО "Центр політико-правових реформ" (ЦППР) Богдан Бондаренко пригадує, що такий механізм задіяли під час політичної кризи 2007 року. Тоді від мандатів відмовився 151 нардеп з "БЮТу" й "Нашої України", що дало Президенту Вікторові Ющенку підстави для розпуску Ради.

"Але тоді, якщо не помиляюся, це була формальна підстава для розпуску парламенту. З іншого боку, якщо третина складе мандати й буде менш ніж дві третини, тоді питання буде суто колізійне. Тому що, з одного боку, складено повноваження, з іншого – розпускати не можна [якщо це відбудеться вже після 27 травня – прим. ЧЕСНО]. Я думаю, що такого не станеться. Але якщо таке питання буде, однозначної відповіді тут немає", – наголошує Бондаренко.

Народні депутати також дискутують щодо того, коли ж парламент отримає імунітет від розпуску. Німченко вважає, що строк повноважень ВРУ VIII скликання спливає не рівно за п'ять років від початку її роботи (тобто 27 листопада 2019-го), а в день складання присяги нардепами IX скликання. Принаймні так "опоблоківець" тлумачить ч. 1 ст. 90 Конституції України, де йдеться про припинення повноважень парламенту "в день відкриття першого засідання Ради нового скликання".

За підрахунками, депутати, обрані на чергових виборах 27 жовтня 2019-го, повинні скласти присягу щонайпізніше 16 грудня, але це, звісно, може статись і раніше. Якщо ж за точку відліку брати саме 16 грудня, то останній шестимісячний період каденції Ради VIII скликання, упродовж якого її не можна розпускати (ч. 5 ст. 90 Конституції), бере початок аж від середини червня, що теоретично дало б Зеленському ширше поле для маневру.

Такий варіант трактування Основного закону України не виключає й Левченко.

"Тут дуже "сіра зона" в нашій Конституції: у нас немає чітко прописаного закінчення терміну повноважень Верховної Ради в плані, що за шість місяців до закінчення [повноважень] її не можна розпускати… Якщо буде видано указ [Президента про розпуск парламенту] наприкінці травня – на початку червня, особисто я не вважатиму це порушенням Конституції, тому що вона, на жаль, так погано прописана, що Президент може трактувати її й таким чином", – зазначає "свободівець".

Проте в ЦППР наполягають: п'ятирічний строк повноважень ВРУ VIII скликання спливає саме 27 листопада 2019 року, а відлік шести місяців розпочинається, відповідно, з 27 травня.

"Верховна Рада закінчує свої повноваження через п'ять років після початку роботи. Але щоб не було періоду безвладдя, забезпечено плавний перехід до першого засідання наступної Верховної Ради", – пояснює Бондаренко ч. 1 ст. 90 Конституції.

Найбільш реальна підстава для розпуску ВРУ VIII скликання – відсутність коаліції де-юре від лютого 2016 року. У квітні видання "Дзеркало тижня" повідомляло, що команда Зеленського може використати потенційне рішення Окружного адміністративного суду Києва про відсутність парламентської коаліції. "Радикал" Попов скептично оцінює такий сценарій:

"З юридичної точки зору, це сумнівно, тому що ініціатори збираються спиратися на можливе рішення Окружного адмінсуду Києва, який заднім числом визнає відсутність коаліції у Верховній Раді. У минулій версії закону про регламент було потрібно, щоб головуючий на пленарному засіданні оголосив про те, що коаліція припинила існування. Зараз цього в регламенті немає, але ж можна спиратися на минулий досвід. Тому це рішення буде сумнівним".

Ігор Попов. Фото: Дмитрій Єршов

На думку експерта-правника, хоча питання стосовно підстав для розпуску і є дискусійним, факт наявності/відсутності коаліції має не так юридичний, як політичний відтінок, тому можна вважати, що де-факто коаліції немає аж від 2016 року.

"З одного боку, потрібно дати їм місяць на формування нової коаліції. Але питання в тому, що парламент повинен бути дієздатним, має бути коаліція… Коаліція складається з фракцій. Коаліційну угоду [2014 року – прим. ЧЕСНО] підписали п'ять фракцій. Три з половиною роки тому вийшла остання, третя фракція. "БПП" і "Народний фронт" – це 215 голосів. Коаліція вже понад місяць відсутня. Якщо Зеленський, наприклад, до 27 травня таки розпустить [парламент], така логіка може бути", – зауважує Бондаренко.

Також він наголошує, що українське законодавство не передбачає жодного юридичного механізму визначення наявності чи відсутності коаліції.

"Але це нормально. У нас не має пройти десять судів, щоб визначити факт наявності чи відсутності коаліції. Це політичний інструмент", – додає експерт ЦППР.

Іван Вінник. Фото: Дмитрій Єршов

Водночас депутат Вінник запевняє, що розпустити парламент без згоди його голови неможливо.

"Якщо говорити про визначення факту відсутності 150 депутатів, або визначення факту відсутності чи наявності коаліції, або інші підстави, передбачені Конституцією, включно з відсутністю кворуму, – це все визначає спікер Верховної Ради Парубій Андрій Володимирович, який уже декілька разів зауважив, що жодних юридичних підстав, на його думку, для розпуску Верховної Ради наразі не існує", – наголосив нардеп від "БПП".

Тим часом після перемоги на виборах Зеленський заявив, що про розпуск парламенту зарано вести мову, "бо ще немає повноважень". Але він фактично не заперечує, що це питання залишається актуальним. Принаймні бажання новообраного Президента провести інавгурацію 19 травня може свідчити про те, що він таки хоче встигнути до 27 травня, коли ще буде реальна можливість достроково покінчити з ВРУ VIII скликання.