Рецепт “Перемоги Пальчевського”: білборди, “нові інші”, порожні фінзвіти

Андрій Пальчевський, бізнесмен і телеведучий, власник київської медичної клініки Eurolab, де торік кандидат у Президенти України Володимир Зеленський здавав аналізи напередодні дебатів з Петром Порошенком на стадіоні “Олімпійський”, на цьогорічних місцевих виборах, найімовірніше, позмагається за крісло мера столиці. Офіційно він ще не є кандидатом, проте вже розповідає про перші кроки на посаді в разі його обрання. Про своє балотування в міські голови Києва політик розмірковував ще рік тому

Колись Пальчевський уже був кандидатом на виборах, але в Росії – невдало висувався до Держдуми від Партії любителів пива. А невдовзі після набуття українського громадянства власник Eurolab став першим заступником міністра у справах сім’ї, молоді та спорту України в уряді Миколи Азарова – щоправда, лише на три місяці.

Свій виборчий забіг Пальчевський розпочав 1 липня 2020 року, коли оголосив про створення іменної партії – “Перемога Пальчевського” (насправді це не нова, а перейменована політсила, зареєстрована ще п’ять років тому). Упізнаваність новоспеченому партійному лідеру забезпечують часті відвідини ефірів телеканалів, зокрема тих, котрі контролює кум Володимира Путіна, один з лідерів “Опозиційної платформи – За життяВіктор Медведчук.

В інтернеті коментарі й заяви Пальчевського масово поширюють сайти на кшталт Znaj.ua та Politeka, а його публікації в соцмережах рясніють захопленими коментарями від користувачів, дуже схожих на ботів. До всього цього можна додати кілька хвиль зовнішньої реклами (спочатку з акцентуванням на особі Пальчевського, а нині – на його партії), що стартували навесні 2019 року.

Згідно з нещодавніми соцопитуваннями (Центр Разумкова, “Рейтинг”), у київському мерському рейтингу Пальчевський посідає другу позицію після чинного міського голови Віталія Кличка, але з величезним розривом (9% проти 41%, він може скласти конкуренцію Кличкові у другому турі), тоді як “Перемога Пальчевського” в партійному рейтингу – четверта-п’ята (близько 7%, має шанси пройти до Київради). Водночас у соцмережах можна знайти розрекламовані сумнівні соцопитування, за результатами яких Пальчевський буквально дихає у спину Кличкові.

У ЗМІ є інформація, що виборчу кампанію Пальчевського нібито фінансує нардеп від ОПЗЖ, колишній “сірий кардинал” Києва Вадим Столар. За іншими даними, “Перемога Пальчевського” – це спільний проєкт Столара та чернівецького бізнесмена Іллі Павлюка, котрий донедавна мав значний вплив у “Слузі народу”. Сам потенційний кандидат ці чутки прямо не підтверджує й не спростовує, натомість запевняє, що вкладає в кампанію власні гроші. Тим часом у фінзвітах “Перемоги Пальчевського” за II квартал цього року порожньо – лише ноутбук і меблі в безоплатно переданому в користування офісі.

У передвиборчій риториці Пальчевський узяв на озброєння гасла про об’єднання країни та подолання бідності (хоча за духом це більше відповідає парламентській кампанії, ніж місцевій). Зокрема, політик акцентує на розчаруванні чинною владою на чолі із Зеленським, явним симпатиком котрого він був ще рік тому. Свою партію Пальчевський позиціонує як “нових інших” – досвідчених управлінців і професіоналів з незаплямованою репутацією.

Під час підготовки цього матеріалу Рух ЧЕСНО хотів поставити Андрію Пальчевському декілька запитань та надіслав їх електронною поштою на партійну адресу, проте відповідей так і не отримав.

Бізнесмен, телеведучий і “просто знайомий” Зеленського

Хоча 59-річний Андрій Пальчевський народився в Києві, значну частину життя він провів у Росії. Вищу освіту за фахом “військовий перекладач” здобув у Військовому інституті Міноборони СРСР у Москві. У біографії Пальчевського на сайті його партії наголошують, що у виші він “досконало вивчив чотири іноземні мови, зокрема складну лаоську мову”. У 1983-1991 роках служив у радянській армії, зокрема перекладачем у Лаосі.

Після демобілізації Пальчевський узявся розбудовувати бізнес у Росії. Спочатку він очолював російське представництво американської компанії Monsanto, що спеціалізується на рослинних біотехнологіях, а згодом заснував фірму з виробництва технологічної продукції для пивоваріння. Як зазначають у партії, Пальчевський став успішним бізнесменом завдяки “високій ерудованості, комунікативним якостям і знанню мов”.

Водночас у біографії Пальчевського на сайті його політсили не згадано той факт, що він уже випробовував себе в політиці – російській, а саме був у керівництві місцевої Партії любителів пива та навіть балотувався за її списком до Держдуми 1995 року, але партія отримала менш ніж 1% голосів і до парламенту РФ не пройшла.

Андрій Пальчевський (фото – palchevskiy.win)

У середині 2000-х років Пальчевський продав бізнес у Росії та повернувся до України – нібито через численні спроби конкурентів його отруїти. У Києві він заснував медичну клініку Eurolab, а згодом – однойменний благодійний фонд. У квітні 2020-го СБУ приходила до клініки Пальчевського з обшуками, оскільки запідозрила Eurolab у приховуванні позитивних результатів тестів на COVID-19.

Згідно з даними YouControl, Пальчевський також був засновником ТОВ “Харчова ароматика” (торгівля), “Центр лабораторних досліджень” (медицина й фармацевтика), “Сіті Інвест Сервіс” (оренда нерухомості, медицина), “Українська мрія” (дослідження ринку, реклама), “А.І. І В.К.”, “Нова авіація України” (обидві фірми спеціалізуються на авіаперевезеннях).

У березні 2010 року в уряді Миколи Азарова Пальчевського призначили першим заступником міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Равіля Сафіулліна. Проте вже за три місяці він написав заяву про звільнення.

Звільненню Пальчевського передував скандал щодо його російського громадянства, від якого він нібито так і не відмовився. У Кабміні Азарова на ці закиди відповіли, що 2009 року майбутній урядовець набув українського громадянства й відмовився від російського паспорта (щоправда, в уряді наголосили, що декларація про відмову від громадянства не означає його автоматичного припинення).

Після нетривалого перебування на держслужбі Пальчевський перевтілився в телеведучого. Протягом 2011-2013 років він вів передачі на Першому національному телеканалі та “Інтері”, а у 2017-2018-му – на “Прямому”. Також був ведучим на радіостанції “Голос столиці”.

За словами Пальчевського, він брав участь у Помаранчевій революції (тоді ще у статусі громадянина РФ) та Революції Гідності. В одному з інтерв’ю бізнесмен розповідав, що під час Євромайдану вів перемовини із силовиками й був водієм карети швидкої допомоги, якою забирали поранених (у мережі є відео від 20 лютого 2014-го, де Пальчевський привозить до лікарні поранену снайпером медсестру Олесю Жуковську). Також він був присутній під час звільнення з ув’язнення Юлії Тимошенко 22 лютого 2014 року (згодом запевняв, що опинився в харківській лікарні, де тоді перебувала лідерка “Батьківщини”, суто випадково).

Від 2018 року Пальчевський є частим гостем на телеканалах “112 Україна”, NewsOne та ZIK, контрольованих Медведчуком. Також останнім часом він з’являється в ефірі каналу “Україна 24”, що належить Рінату Ахметову.

На минулорічних президентських виборах Пальчевський відкрито підтримував Володимира Зеленського, переконуючи, що той “народжений бути президентом”, і критикував Петра Порошенка. Ба більше, напередодні першого туру він їздив до Москви, де в ефірі пропагандистського ток-шоу “60 хвилин” на телеканалі “Росія-1” розхвалював Зеленського й натякнув, що колись настане “щасливий день возз’єднання” України та Росії. Нещодавно у скандальному інтерв’ю “Бі-бі-сі” Пальчевський наполягав, що не казав у тому виступі слово “возз’єднання”, і звинуватив інтерв’юерів у брехні. Однак фрагменти випуску “60 хвилин”, котрі журналісти додали до інтерв’ю Пальчевського, доводять протилежне.

Саме у клініці Пальчевського Eurolab Зеленський здав “переддебатні” аналізи, тоді як Порошенко зробив це в медпункті НСК “Олімпійський”. Вибір лабораторії у штабі майбутнього шостого президента пояснили її “незалежністю”. Сам Зеленський твердив, що “просто знає” власника Eurolab, але не дружить з ним. Зокрема, на той час, коли Пальчевський став ведучим на телеканалі “Інтер” (2012 рік), генеральним продюсером цього мовника був Зеленський (пішов звідти у вересні того ж року).

Ще один зв’язок між Зеленським і Пальчевським простежується в одній з фірм останнього. Так, директором ТОВ “Про життя з Андрієм Пальчевським” (основний вид діяльності – виробництво кінофільмів і телепрограм) є Борис Шефір – друг і колишній бізнес-партнер Зеленського, продюсер та автор “Студії “Квартал 95”, співвласник і керівник низки “кварталівських” компаній. Пальчевський є власником 25% цього ТОВ, решта 75% належать кіпрському офшору “Грін Фемілі Лтд”, який фігурував у розслідуванні “Схем” про кінобізнес Зеленського в Росії.

Ближче до кінця 2019 року Пальчевський поступово перетворився з палкого прихильника Зеленського на критика президента та його команди. В ефірах пов’язаних з Медведчуком телеканалів він критикував Олексія Гончарука та його Кабмін, а нині висловлює невдоволення й урядом Дениса Шмигаля та загалом демонструє розчарування першим роком президентства Зеленського.

Пальчевський в ефірі “112 Україна” у травні 2020-го

Програма партії, білборди, соцмережі

Про створення власної політсили Пальчевський оголосив 1 липня 2020 року, хоча насправді її зареєстрували ще 2015-го під назвою “Україна завтра”. Особи, котрі очолювали партію до її ребрендингу, пов’язані з Народною партією та “Блоком Литвина” і працювали помічниками нардепів від цих політсил.

“Остаточно розчарувавшись в українській політиці, в тому числі діях команди нинішнього президента України, Андрій Пальчевський прийняв рішення про створення власної політичної сили. Партія “Перемога Пальчевського” була створена на початку липня 2020 року, щоб зробити політику більш справедливою, якість життя в Україні – високою, а людей – багатими”, – зазначено на сайті партії.

Програма “Перемоги Пальчевського” є досить короткою – складається з п’яти пунктів. Її автори сконцентрувалися на базових питаннях загальнонаціональної ваги, але оминули увагою місцеве самоврядування, проблеми якого є актуальними напередодні прийдешніх виборів. У партії наголошують, що програму писали на основі звернень і запитів громадян.

“Перемога Пальчевського” – яскравий приклад партії лідерського типу, тож на її сайті постаті очільника приділено багато уваги. Крім його біографії, на вебсторінці політсили розмістили міркування Пальчевського про те, що його спонукало заснувати власну партію.

“Чергові лідери приводять із собою до влади не підготовлену команду, а поплічників по кондитерському “бізнесу”, однокласників або друзів-“кавеенщиків”... Вони змогли об’єднати народ, але не в досягненнях, а в розчаруванні, не в добробуті, а в бідності, не в упевненості й стабільності, а в страху та безвір’ї”, – йдеться у зверненні Пальчевського.

Загалом, контент партійного сайту складається із заяв і коментарів Пальчевського на різні теми та повідомлень про його поїздки регіонами. Партія має сторінку у Facebook (близько 30 тисяч уподобань) та YouTube-канал, де публікують відео з лідером. Під постами на партійній Facebook-сторінці можна спостерігати велику кількість схвальних коментарів про Пальчевського. Такі масовість та однотипність дають підстави вважати, що чимало коментарів, імовірно, залишають боти.

Типові коментарі на сторінці “Перемога Пальчевського” у Facebook

Однак, попри присутність партії в соцмережах, у “шапці” її сайту зазначено посилання не на партійні сторінки, а на персональні акаунти Пальчевського (Facebook, Instagram, Telegram, YouTube).

Читайте також: Політична трансформація: що відомо про партію “Перемога Пальчевського”?

Уперше зовнішню рекламу із зображенням Пальчевського Рух ЧЕСНО зафіксував у квітні 2019 року. Це була реклама його програми на каналі “112 Україна”.

Фото: Рух ЧЕСНО

Згодом у Києві з’явилися кілька нових хвиль реклами з Пальчевським, яка вже не містила зв’язку з телеканалом.

Київ, вересень 2019 року. Фото: Рух ЧЕСНО

Київ, березень 2020 року. Фото: Віта Жигаліна

У липні цього року стартувала нова, значно масштабніша за попередні, хвиля зовнішньої реклами Пальчевського – тепер уже з назвою його новоствореної/перейменованої партії. Білборди й сітілайти із зображенням політика та гаслом “Об’єднуйтесь!” постали на території всієї країни.

Фото: Віта Жигаліна

Наприкінці серпня з’явилася нова серія дочасної агітації “Перемоги Пальчевського”. Тепер на рекламних площинах прямо зазначено, що це політична партія, а також міститься обіцянка “зупинити знищення країни”.

Фото: Дмитрій Єршов

З огляду на прив’язування реклами до партії витрати на неї, ймовірно, будуть зазначені у фінансових звітах “Перемоги Пальчевського”. Щоправда, грошей на рахунках політсили станом на кінець червня 2020-го (наприкінці II звітного кварталу) взагалі не було. Тож, якщо партія й оплачувала цю рекламу, кошти для цього, напевно, заводили на офіційні рахунки в першій половині липня (першу рекламу Рух ЧЕСНО зафіксував 13 липня), а отже, вони будуть відображені у звітах аж за III квартал.

Читайте також: Перемога Пальчевського” звітує про порожні рахунки, ноутбук, стіл і два стільці

Не бракує в Пальчевського й промоції в соцмережах. За даними бібліотеки Facebook-реклами, у липні-серпні 2020 року на просування публікацій з офіційної сторінки “Перемоги Пальчевського” у Facebook витратили майже 12 тисяч доларів (90% цієї суми припали на серпень).

Приклади реклами “Перемоги Пальчевського” у Facebook та Instagram

Рекламу дописів зі сторінок партії “Перемога Пальчевського” в соцмережах оплачує однойменна громадська організація. ГО “Перемога Пальчевського” зареєстрували в Києві в липні 2020 року. Її засновники – Олександр Гендзьора та Олексій Якименко. Гендзьора (він же є керівником цієї організації) раніше був членом політради партії “Україна завтра” (“Перемога Пальчевського” до перейменування) та очолював партосередок на Рівненщині.

Другий співзасновник ГО “Перемога Пальчевського” Олексій Якименко працював помічником народних депутатів 6-го скликання від “Блоку Литвина”, а саме Ігоря Головченка, Валерія Ремеза й Миколи Рудченка. Повний тезко Якименка зараз є членом Сумської ТВК від “Перемоги Пальчевського”.

На початку листопада 2019 року Пальчевський несподівано почав фігурувати в підозрілих соцопитуваннях щодо кандидатів на посаду мера Києва. За результатами деяких з них, рейтинг Пальчевського впритул наближався до рейтингу чинного столичного голови Віталія Кличка. Ці дані у Facebook поширювали сторінки, котрі напряму не асоціювалися з Пальчевським. За підрахунками Руху ЧЕСНО, загалом на просування власника Eurolab у соцмережі через такі сторінки протягом січня-серпня 2020 року витратили 22 тисячі доларів.

Результати опитувань, де Кличко перемагав Пальчевського з невеликим відривом, також з’являлися на сайтах на кшталт Znaj.ua та Politeka (обидва інтернет-видання просувають власника Eurolab щонайменше від вересня 2019 року).

Читайте також: Політична реклама у Facebook: найбільше витратили на сторінку Порошенка та антирекламу Зеленського

Хто в “команді Пальчевського”?

Згідно з даними Єдиного реєстру громадських формувань, до політради “Перемоги Пальчевського”, крім голови партії, входять семеро осіб: Сергій Колесник, Анастасія Батіщева, Віталій Логінов, Олександр Григор’єв, Олег Солтис, Дар’я Алаткіна й Олена Галушка. У відкритих джерелах або немає інформації про цих людей, або її достовірність складно перевірити.

Наприклад, повний тезко члена політради “Перемоги Пальчевського” Логінова Віталія Вікторовича – ексдепутат Богодухівської райради (Харківщина) від “Блоку Петра Порошенка”, колишній голова харківського обласного осередку БПП, екскандидат у народні депутати від цієї партії. На президентських виборах 2014 року він був довіреною особою Петра Порошенка в одному з округів Харківської області. Логінов є засновником і бенефіціаром низки компаній у Харкові та Києві (види діяльності – торгівля, надання в оренду нерухомості, туризм, будівництво, авіаперевезення тощо).

Людина з ПІБ “Солтис Олег Миколайович”, згідно з даними YouControl, наприкінці 1990-х – на початку 2000-х років керувала спільним українсько-російським підприємством “Іжмислзброя” (зареєстроване на Харківщині). Співзасновником цього ТОВ є російський збройний концерн “Іжмаш”, котрий перебуває під санкціями України, США й Канади (відповідно, санкції діють і проти “Іжмислзброї”).

Пошук в інтернеті інформації про членкиню політради “Перемоги Пальчевського” Дар’ю Алаткіну привів до резюме кандидатки на посаду головного економіста, котра раніше працювала в банках Запоріжжя й Києва, та її профілю в LinkedIn (нині – консультантка в логістичній компанії “Vitam Ukraine”).

Попри всеукраїнський масштаб рекламної кампанії “Перемоги Пальчевського” й формальну наявність партосередків у всіх областях, наразі лідер партії представив свої команди буквально у двох регіонах – на Київщині та Рівненщині. Судячи з усього, там під прапори політсили Пальчевського стали місцеві депутати, посадовці й бізнес. У партії ж запевняють, що її представниками на місцях будуть “люди, які проходили жорсткий відбір за принципом професійності, відповідальності та досвіду”.

Перша “команда Пальчевського” офіційно з’явилася на Київщині. Наприкінці серпня Пальчевський з’їздив до Бучі та Ірпеня й відкрив ірпінську приймальню партії.

Пальчевський з командою Приірпіння. Фото: Facebook “Перемоги Пальчевського”

Під час поїздки до Приірпіння Пальчевський дав інтерв’ю місцевому телеканалу “Погляд”. Цей ЗМІ належить ірпінському бізнесмену, власнику інтернет-провайдера “Бест” Олексієві Зіневичу, котрий ворогує з ексмером Ірпеня Володимиром Карплюком, хоча 2015-го допомагав йому та його партії “Нові обличчя” на місцевих виборах. На президентських виборах 2019 року люди Зіневича працювали в ОВК 95-го округу як представники Зеленського.

Як повідомив сайт “Погляд”, волонтерський штаб “Перемоги Пальчевського” в Ірпені очолила Олена Репйова (юристка провайдера “Бест”), у Бучі – Ірина Матяшенко (теж працівниця “Беста”).

Також Пальчевський представив свою команду в Броварах. Її очолила депутатка Броварської міськради Вікторія Коваленко. Крім неї, до “команди Пальчевського” увійшли депутати Вадим Андрієвський, Володимир Білокінь та Максим Семенов. Усі четверо пройшли до Броварської міської ради від різних партій, але зараз належать до депутатської групи “Рідне місто” на чолі з Коваленко.

“Команда Пальчевського” у Броварах (скриншот відео)

Окрім того, “Перемога Пальчевського” вже має потенційних претендентів на крісло мера в деяких обласних центрах. Так, у Рівному кандидатом на посаду міського голови партія планує висунути заступника чинного мера Віталія Германа.

Пальчевський з Віталієм Германом (фото – palchevskyi.win)

Головною своєю заслугою Герман називає створення рівненського Центру надання адмінпослуг. Про це розповідають не лише сторінка місцевого осередку “Перемоги Пальчевського” у Facebook, а й місцеві ЗМІ в матеріалах з ознаками “джинси”.

На посаду міського голови Житомира від “Перемоги Пальчевського”, ймовірно, претендуватиме місцевий ексміліціонер Максим Мелешко. На регіональній Facebook-сторінці партії його позиціонують, зокрема, як борця з незаконним будівництвом автозаправки та критика чинного мера Сергія Сухомлина. Як і у випадку з Германом, у житомирських медіа можна знайти “джинсові” публікації про “робін гуда” Мелешка (деякі з них, щоправда, мають позначку “Реклама”).

На минулорічних парламентських виборах Мелешко, судячи зі світлин на його сторінці у Facebook, підтримав Партію Шарія.

Про київську “команду Пальчевського” наразі відомо мало. Цього вівторка, 15 вересня, відбудеться конференція столичного партосередку, на якій, імовірно, висунуть Пальчевського кандидатом на посаду мера та представлять кандидатів у депутати Київради. Уже зараз відомо про щонайменше двох чинних столичних депутатів, котрі долучилися до лав “Перемоги Пальчевського”, – Сергія Майзеля та Олександра Пабата. У Київраді обидва входять до фракції “Солідарність”.

Пальчевський та Олександр Пабат (фото – Facebook “Перемоги Пальчевського”)

Майзель під брендом “Перемоги Пальчевського” організовує розваги для жителів Деснянського району (такі дії Рух ЧЕСНО вважає за гречкосійство)

Цього тижня низка обласних осередків “Перемоги Пальчевського” проведе конференції, де висунуть кандидатів до місцевих рад. Зокрема, конференції відбудуться в Житомирі, Івано-Франківську, Кропивницькому, Миколаєві, Одесі, Рівному та Херсоні. Тож невдовзі громадськість почує більше прізвищ тих, хто приміряв на себе розкручений бренд Пальчевського.

Рух ЧЕСНО публікує огляди політичних сил – шпаргалки для виборців з нагадуванням історії та сьогодення їхніх політичних фаворитів. Матеріал підготовлено для онлайн-платформи Polithub.org – онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які хоч раз балотувалися до Верховної Ради чи місцевих рад України.

Нагадаємо, такі огляди вже вийшли про інші політичні партії, як-от: “Слуга народу”, “Голос”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Європейська солідарність”, “Батьківщина”, Партія Шарія, “За майбутнє”, “Свобода”, “Народний контроль”, “Народний фронт”, “Наш край”, “Демократичний альянс”, “Національний корпус”, “Громадянська позиція”, “Основа”, “Самопоміч”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Опозиційний блок”, Аграрна партія України.