13 слуг Києва. Як працюють столичні мажоритарники в Раді

Олександр Юрченко (округ № 211)

Олександр Юрченко був обраний по округу Голосіївського району. Свого часу входив до Народної ради Голосіївського району, балотувався до Київради від “УКРОПу”, був головою Громадської ради при Голосіївській РДА, а також помічником трьох нардепів “УКРОПу”. 

У фракції “слуг” він протримався трохи більше ніж рік — у вересні 2020-го його вигнали на тлі корупційного скандалу. Тоді помічника Юрченка схопили під час одержання хабаря, а сам нардеп отримав дві підозри. Цю справу досі розглядає суд, а в 2024 році нардепа оштрафували за те, що не з’явився на одне із засідань. 

Після виключення зі “Слуги народу” Юрченко певний час був позафракційним, та зрештою знайшов своє місце серед депутатів колишньої ОПЗЖ у групі “Відновлення України”.

Історія з можливим хабарем — не єдиний скандал із Юрченком. Так у 2021 році він скоїв ДТП і напав на водія у центрі Львова, а у 2022-му його затримували за лайку на блокпості.

Юрченко досить активно ходить у Раду і має лише 12% пропусків за понад 5 років. За цей час він подав 260 ініціатив як автор чи співавтор. Щоправда, ці пропозиції рідко знаходили підтримку серед колег — лише 13% з них стали чинними. 

З початком російського вторгнення Юрченко став зʼявлятися у військовій формі і розповідати в Facebook про поїздки до військових. Чи служить сам нардеп не відомо, але принаймні його декларація не була прихована з реєстру як в інших його колег-військовослужбовців. У 2023 році Юрченко заснував благодійний фонд “Оборона Голосієва”.

Читайте також: Втікачі та нардепи з СІЗО: хто з обранців не подав декларації за 2024 рік 

До 2022 року на сторінці округу в Facebook Юрченко активно звітував про зустрічі з виборцями та про результати звернень. Його приймальня в Києві працює за попереднім записом. Щоправда, на дзвінок за вивішеним номером нам не відповіли. 

Максим Перебийніс (округ № 212)

У парламентську сферу Максим Перебийніс прийшов із медичної: до отримання мандату був завідувачем відділення анестезіології в клініці “Борис” та викладав в університеті Богомольця. Професійний досвід вплинув і на подальшу роль депутата, адже Перебийніс є головою підкомітету з питань охорони здоров’я. 

Фокус на медицину простежується і в поданих ним ініціативах, половина з яких стосувались охорони здоровʼя. Увага до питань Києва була меншою: таких законопроєктів налічувалося лише 8, і більшість з них були зареєстровані ще до повномасштабного вторгнення. Серед проблемних голосувань Перебийніса — проєкт про заборону російської церкви, під час розгляду якого депутат, як і раніше згаданий Олександр Юрченко, “випарувався”. 

Читайте також: Хто з нардепів "випарувався” і не підтримав заборону російської церкви? — Рух ЧЕСНО

47% поданих депутатом проєктів надалі стали чинними актами. Серед іншого, Максим Перебийніс був співініціатором проєкту “Закону про місто Київ — столицю України” (№ 2143-3), який у 2019 році Рада ухвалила у першому читанні. Тоді його підтримали 244 депутати, більшу частину яких склали представники “Слуги народу”. 

У вільному доступі фігурує адреса приймальні у будівлі Дарницької РДА. Водночас на стійці охорони нам відповіли, що Максим Перебийніс вже там кімнату не орендує, а надані як контакти помічників депутата номери — не відповіли. 

Артем Дубнов (округ № 213)

Артем Дубнов був обраний до Ради по округу в Деснянському районі. Він також входить до політичної ради “Слуги народу”. 

Колишній лікар хірург-стоматолог у сімейній клініці, у Раді Дубнов доєднався до Комітету здоров'я нації й протягом усього скликання є заступником голови комітету Михайла Радуцького. 

За майже шість років роботи в Раді Дубнов пропустив 15% голосувань і подав 139 законодавчих ініціатив, з яких 63 (45%) стали чинними. Більшість, передбачувано, стосувались медичної сфери. Але заразом Дубнов підписався під кількома регламентними ініціативами та щодо місцевого самоврядування, а також є серед ініціаторів закону про будівництво Національного військового меморіального кладовища. 

У своєму Facebook нардеп час від часу звітує про зустрічі з виборцями та реакцію на звернення. 

У 2019 році Дубнов задекларував найбільший дохід з-поміж київських мажоритарників: загалом 21 мільйон гривень. 

Богдан Яременко (округ № 215)

Богдан Яременко запам’ятався ще в перші місяці свого перебування в парламенті. В жовтні 2019 року депутат втрапив у “секс-скандал”, коли ЗМІ зловили його за замовленням повій під час пленарного засідання. Тоді Яременко хоч і назвав це “сфабрикованим листуванням”, проте незабаром написав заяву про відставку з посади голови комітету з питань зовнішньої політики. 

Членство в Комітеті зовнішньої політики стало продовженням дипломатичної кар’єри депутата. До обрання в парламент Богдан Яременко працював генконсулом України в Единбурзі, Стамбулі та Нью-Йорку. 

Проте в політиці він не вперше — до 2019 року Яременко був членом партії “УКРОП” та головою її Київської міської парторганізації. Нагадаємо, що колишнім лідером партії “УКРОП” був Геннадій Корбан — регулярний фігурант справ забудови Протасового Яру та один із тих, хто погрожував покійному активісту Роману Ратушному. 

Читайте також: Активіст Роман Ратушний: Забудова Протасового Яру — бочка, в якій лежить порох і київської, і дніпровської мафії

За час роботи в Раді Яременко співініціював 87 законопроєктів — цей показник є найнижчим серед київських мажоритарників. На тему столичних питань депутат подав лише чотири ініціативи, і усі періоду 2019—2021 років. 

Сторінка округу в Facebook не надто активна — остання публікація датується травнем 2024 року. Прийом до громадської приймальні депутата відбувається за попереднім записом, проте на дзвінки жоден із вказаних номерів не відповів. 

Леся Забуранна (округ № 216)

До обрання була професоркою кафедри менеджменту Національного університету біоресурсів та природокористування. Також у 2014 році співзаснувала фонд “Лідери змін”, який, за даними Youcontrol, мав звʼязки з групою “Приват” Ігоря Коломойського. До слова, цей фонд кілька разів помічали у гречкосійстві. 

Забуранна не просто обиралась від “Слуги народу” — у 2021—2023 роках вона також очолювала київську міську організацію партії та є членкинею політради. 

У ВР Забуранна увійшла до Комітету з питань бюджету і є заступницею голови з 2024 року. 

За час роботи в Раді подала 118 ініціатив, з яких 53 були проголосовані й набрали чинності. Окрім бюджетної тематики, Забуранна доволі активно займається питаннями Києва. Вона є співавторкою закону про столицю, а також подала кілька ініціатив щодо охорони й реставрування будівель культурної спадщини. У 2021 році разом із колегами подала депутатський запит до президента щодо необхідності реставрувати садибу авіаконструктора Сікорського в Києві. 

У приймальні депутатки ЧЕСНО розповіли, що приймають громадян щодня, хоч сама Забуранна там не з'являється (це пояснили тим, що депутат має право не проводити особисті прийоми під час воєнного стану). Там також заявили, що приймають звернення електронною поштою, хоч, як показав аналіз ЧЕСНО, Забуранна не відповідає на електронні листи. 

А ще у депутатки поділились, що потроху готуються до нових виборів: 

“Обдзвонюємо людей, щоби співпрацювати, коли будуть вибори. Підтверджуємо людей, які з нами були на виборах, ми зараз з ними в активному... Ну, щоб у нас була не те, що там база, а спілкуватися з тими людьми, яким просто цікава політична діяльність. В нас, все-таки, політична діяльність”. 

Мар’яна Безугла (округ № 217)

Обраниця від Оболонського району Мар’яна Безугла залишила фракцію “Слуга народу” в липні 2024 року внаслідок гучного скандалу. Ще восени 2023 року народна депутатка почала критикувати тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та заявила, що він має піти у відставку через відсутність плану на наступний рік. 

Тоді колеги депутатки ініціювали її відкликання з двох посад у комітеті нацбезпеки. Сама Безугла повідомляла на початку 2024 року, що написала заяву на вихід із фракції та партії, проте за декілька місяців свою думку змінила, “щоб не підводити Президента у важкі часи”. Та після того, як Мар’яну Безуглу зняли з посади голови підкомітету з питань демократичного цивільного нагляду і контролю, відбувся кінцевий вихід із фракції. 

Читайте також: "Дракониха" у Верховній Раді. Феномен депутатки Мар’яни Безуглої

Натомість у Раді Безугла продовжує працювати активно: за підсумками аналізу, депутатка має всього 1% “прогулів”, а за роки роботи в парламенті подала найбільше ініціатив серед столичних мажоритарників — 531. Кожна третя з них стала чинним актом, що вважається одним із найвищих показників серед депутатів. 

У гучних скандалах Безугла продовжує фігурувати й до сьогодні. Так сталося, зокрема, після чергової російської атаки на столицю — депутатка назвала “кармою” загибель 31-річного чоловіка від ракетного удару та пошкодження квартири музиканта Тараса Тополі. 

Проте в законодавчій площині фокус на Києві менший — всього 5% поданих проєктів стосувалися столичних питань. Натомість на окрузі робота ведеться, хоч і в дистанційному режимі.

Дмитро Гурін (округ № 218)

Колишній підприємець Дмитро Гурін прийшов у Раду від Оболонського та Святошинського районів. Спочатку в парламенті депутат працював у Комітеті держвлади та місцевого самоврядування, а з грудня 2022 року є членом Комітету здоров’я нації. 

До виборів Гурін фігурував у міських питаннях — був співавтором концепції розвитку території Рибальського острова та реконструкції Контрактової площі. Через це ЗМІ пов’язують нардепа із забудовником Андрієм Вавришем, та сам Гурін в одному з інтерв’ю зазначав, що його “розважає, коли його називають “людиною Вавриша”. Крім цього, в 2020 році депутат заявив, що йтиме на партійні праймеріз “Слуга народу” щодо визначення кандидатури на мера Києва. 

Зрештою кандидаткою від “Слуг” на місцевих виборах у Києві стала Ірина Верещук, а Дмитро Гурін продовжив роботу в парламенті. За 5,5 років депутат зареєстрував 118 законопроєктів, 16% з яких стосувалися питань столиці. Це були, зокрема, питання збереження культурної спадщини та зміни до містобудівної діяльності. Проте, як і в інших київських обранців, більшість із них датуються 2019—2021 роками. В останні роки депутат більше концентрувався на проєктах соціального захисту ветеранів та охорони здоров’я.

Микола Тищенко (округ № 219)

У минулому ресторатор і телеведучий, а ще кум голови Офісу президента Андрія Єрмака Микола Тищенко представляє у ВРУ Святошинський район. За час своєї роботи в Раді він втрапив не в одну гучну історію. Згадати хоча б роботу його ресторану “Велюр” попри карантинні обмеження, передачу неякісних бронежилетів бійцям Святошинського ТрО, щедре поповнення пісочниць на дитмайданчиках Києва. А ще сварки з колегами, зокрема конфлікт із Марʼяною Безуглою та бійка в Раді з Гео Леросом.

Читайте також: Портрет нардепа: парламентські конфузи і курйози “ревізора” Тищенка

Останньою краплею для того, щоб виключити Тищенка зі “Слуги народу”, стала його поїздка в Таїланд попри заборону чиновникам їздити за кордон під час війни. Тищенко стверджував, що то була “зустріч з виборцями”. Але, певно, йому не повірили і у власній фракції, тож відтоді Тищенко працює як позафракційний.

У 2020—2021 року Тищенко також був керівником Київської міської організації “Слуги народу”, а згодом керівником закарпатського осередку партії. 

У Раді депутат працює заступником голови Комітету з питань транспорту. За весь час він подав 144 ініціативи, з яких лише 17% стали чинними. Серед них не лише транспортні проєкти, але також щодо ветеранів та місцевого управління. Зокрема Тищенко пропонував ввести покарання за видалення відеозаписів засідань місцевих рад. 

У 2022 році депутат створив у Раді так звану ТСК “Нацресурс”, щоб розслідувати незаконну вирубку лісів. Під прикриттям ТСК нардеп навідувався з перевірками різних установ по всій Україні в пошуках “колцентрів і ботоферм”. Він навіть виготовив спеціальну уніформу для своєї ТСК, подібну до тієї, що носять силовики. 

Читайте також: Тищенко майже рік ходив із перевірками від неіснуючої ТСК — Рух ЧЕСНО 

​​Усе закінчилось підозрою, яку Тищенко отримав за затримання посеред вулиці чоловіка в Дніпрі в межах, як він стверджував, "проведення обшуків шахрайських ботоферм". 

Нардеп пів року провів під цілодобовим домашнім арештом, через що він не ходив у Раду. Загалом з 2019 року Тищенко пропустив 31% голосувань. У 2025-му йому пом'якшили запобіжний захід, лишивши тільки нічний домашній арешт, тож нардеп почав знову зʼявлятися під куполом Ради. 

Ганна Бондар (округ № 220)

Інтереси киян та, зокрема, Подільського району у ВРУ представляє Ганна Бондар — заслужена архітекторка, яка до виборів займалася міськими та державними проєктами розвитку територій. До приходу в парламент Бондар мала досвід роботи в КМДА. У 2012—2015 роках була начальницею відділу ландшафтної архітектури та художнього оформлення Департаменту містобудування, а пізніше — в.о. директорки та заступницею директора Департаменту. 

У Раді депутатка обіймає посаду голови підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин, а також очолює робочу групу з розробки Містобудівного кодексу. 

За рівнем ініціативності Ганна Бондар посідає п’яте місце серед столичних мажоритарників, проте є лідеркою за кількістю проєктів по Києву — 30 зі 167 зареєстрованих. 

Читайте також: 5655 посилює великих забудовників бізнес-партнерів міністерства — Ганна Бондар

Крім цього, Ганна Бондар разом із Романом Грищуком є членами парламентської ТСК по Києву, створеної в лютому 2024 року для моніторингу ефективності органів публічної влади в столиці. На кількох засіданнях депутати обговорювали розмежування повноважень КМДА та КМВА, потребу оновлення законодавства про столицю та аварійний стан Поштової площі. 

Читайте також: Поштова площа: в якому стані одна з найпроблемніших ділянок Києва?

Проте після 2024 року засідань ТСК по Києву вже не відбувалося. І хоч члени комісії зареєстрували проєкт постанови звіту про виконану роботу в серпні минулого року, його так і не прийняли. 

Анна Пуртова (округ № 221)

Анна Пуртова представляє в Раді 221 округ, що обʼєднує Печерський та частину Соломʼянського та Шевченківського районів. До обрання працювала в бізнесі. Створила кілька благодійних проєктів, зокрема ГО “У порядку”, до списку співзасновників якої входить бізнесмен та власник київського ТРЦ “Дрім Таун” Григорій Корогодський.

Пуртова очолює підкомітет з питань державних інвестиційних проєктів комітету з питань бюджету. З кінця 2024 року також є заступницею голови комітету. 

За понад пʼять років роботи в Раді пропустила 27% голосувань. Сумарно подала 106 законопроєктів, з яких третина стали чинними. Серед її ініціатив були як бюджетні, так і повʼязані з містобудуванням та соціальною сферою. Серед іншого є співавторкою закону про столицю та закону про будівництво Національного військового меморіального кладовища. 

У Верховній Раді також входила до кількох тимчасових слідчих комісій, зокрема ТСК щодо розслідування корупції в податковій, митниці та “Нафтогазі”, ТСК із захисту прав інвесторів та розслідування порушень при експорті-імпорті товарів з РФ. 

Приймальня депутатки в Печерському районі працює, хоч нам не вдалося потрапити туди чи звʼязатися з кимось із представників. 

Роман Грищук (округ № 222)

Роман Грищук здобув мандат на 222 окрузі Соломʼянського району, обійшовши за голосами багаторічного депутата цього округу Дмитра Андрієвського. Входить до політради “Слуги народу”. 

До політики Грищук працював у шоубізнесі як актор, продюсер та художній керівник студії “Мамахохотала”, а також знімався в кіно. 

У Верховній Раді він увійшов до освітнього комітету. В 2023 році також увійшов до наглядової ради Київського авіаційного інституту (колишній НАУ). 

Грищук демонструє зразкову відвідуваність Ради — за весь час із 2019 року він пропустив лише 5% голосувань. Крім того, подав аж 254 ініціативи, з яких 112 (44%) стали чинними. 

Серед них, звісно, освітні проєкти, але також ініціативи щодо місцевого самоврядування, закон про деколонізацію географічних назв, закон про столицю. Грищук також є співавтором постанови про зміни меж Києва, а ще разом із кількома колегами звертався до президента щодо діяльності скандального ОАСКу та щодо надання статусу національного Музею історії міста Києва. 

Навесні 2020-го Грищук став одним з ініціаторів законопроєкту, який фактично дозволяв непрямий підкуп виборців в умовах пандемії коронавірусу. 

Нардеп також увійшов до раніше згаданої ТСК по Києву та є одним з п’яти співзасновників фонду “Солом’янські котики”. 

Читайте також: Навіщо нардепи створюють слідчі комісії та що з ними не так 

Людмила Буймістер (округ № 223)

Людмила Буймістер, що балотувалась від Шевченківського району, до депутатства багато років пропрацювала на менеджерських посадах у різних компаніях з орбіти бізнесмена й політика Сергія Тарути. Також є співзасновницею кількох благодійних організацій, пов'язаних із олігархом, зокрема БФ “Врятуємо наш Київ”.

У Верховній Раді жінка працює в комітеті з питань економічного розвитку. 

Хоч Буймістер обиралася від “Слуги народу”, в 2021 році її шляхи з партією розійшлися. Депутатку виключили з фракції після того, як вона не проголосувала за відставку тодішнього спікера Ради Дмитра Разумкова та за закон про олігархів. А незабаром Буймістер увійшла до новоствореного МФО Разумкова “Розумна політика”. А у липні 2025 року депутатка приєдналась до фракції “Батьківщина”. 

Читайте також: “Клуб за інтересами”: для чого нардепам у Раді міжфракційні депутатські об’єднання? 

Буймістер входить у топ прогульників засідань Верховної Ради — за весь час вона пропустила 63% голосувань. У 2022 році депутатка мобілізувалась до лав ЗСУ. Втім, і до повномасштабного вторгнення вона доволі часто пропускала засідання. 

За майже шість років Буймістер подала 116 ініціатив, з яких лише 16 стали чинними. Чимало стосувались економіки, наприклад, приватизації. У 2021 році журналісти писали, що Буймістер у Раді систематично діяла в інтересах олігарха Ріната Ахметова. 

У 2020 вона особисто подала законопроєкт із пропозицією тимчасово заборонити будівництво багатоповерхівок у радіусі 500 метрів навколо об’єктів культурної спадщини в Києві. 

Депутатка також працювала в ТСК з розслідування збитковості підприємств вугільно-промислового комплексу та ТСК з проблем військових. 

Сергій Швець (округ № 214)

Виборчий округ, який охоплює частину Дніпровського району, віднедавна залишився без свого представника у парламенті — наприкінці травня 2025 року обраний від “Слуги народу” Сергій Швець помер після важкої хвороби. В Раді депутат працював у Комітеті з питань свободи слова, що продовжило його професійний шлях у журналістиці. 

Читайте також: 13 округів залишаються без представника у Верховній Раді через неможливість провести довибори 

За час роботи в парламенті Швець став співавтором 299 законопроєктів, 47% з яких надалі стали чинними актами. Тематика поданих депутатом ініціатив була досить різною. Невелика частина стосувалася роботи комітету — як, приміром, допомога журналістам внаслідок військової агресії (№ 9263). 

Серед тем оборони, бюджету, соціального захисту чи охорони здоров’я в законотворчості Швеця знайшли своє місце і питання Києва — всього їх було 13. У цьому переліку, зокрема, раніше згаданий проєкт закону про столицю, захист екосистем і розміщення Національного військового меморіального кладовища. 

Помітно, що загальний рівень зацікавленості столичних мажоритарників питаннями Києва суттєво зменшився після 2022 року, а частина обіцянок залишаються невиконаними. Наприклад, звіт про підсумки роботи ТСК по Києву так і не був ухвалений. 

В умовах неможливості проведення виборів моніторинг роботи депутатів є надзвичайно важливим, а активність роботи на окрузі демонструє реальну відданість інтересам громади й слугує індикатором підзвітності за відсутності виборчого тиску.