Наші результати-2020

ЧЕСНО спільно із Київрадою організував успішне тестування сенсорної кнопки у Київській міській раді. Того ж місяця ми спіймали першого "кримінального" кнопкодава — ним став мажоритарник із Закарпаття Владіслав Поляк. Рух ЧЕСНО передав відеодокази слідчим. Також ми спіймали нардепа на порушенні персонального голосування під час засідання комітету.

ЧЕСНО аналізує діяльність депутатів Верховної Ради. Ми підготували дослідження про те, хто з нардепів передав бізнес в управління, як нардепи використовують благодійні фонди для гречкосійства, аналіз декларацій нардепів, дайджест із підсумками першого року роботи парламенту, досліджували приховані зв'язки нардепів на основі авторства поправок, а також підсумки роботи Ради-9 за 1,4 року.

Команда ЧЕСНО підготувала 11 матеріалів про роботу депутатів-мажоритарників в округах (Полтавщина, Дніпропетровщина, Харків, Харківщина, Волинь, Дніпро, Запоріжжя, Сумщина, Тернопільщина, Рівненщина, Львівщина, Чернігівщина). Також ми аналізували кандидатів у 208-му окрузі на Чернігівщині і були в окрузі в день виборів.

Аналітики ЧЕСНО відслідковували роботу над окремими законопроєктами: про опозицію, про столицю, про лобізм, про референдум, про інтерпеляцію.

ЧЕСНО підготував Антирейтинг роботи комітетів Верховної Ради.

За результатами розслідування НАБУ, базованого на аналітиці ЧЕСНО, депутати повернули до бюджету 1,65 млн гривень компенсації за житло.

ЧЕСНО розробив інструмент, що дозволяє відслідковувати поправки народних депутатів та зв'язки між ними на основі цих даних.

ЧЕСНО слідкував за роботою правоохоронного та антикорупційного комітетів ВРУ у режимі твіттер-трансляцій та опублікував 12 окремих дайджестів за підсумками засідань.

У 2020 році ЧЕСНО опублікував понад 120 новин і аналітичних матеріалів про фінансування політиків і партій в Україні, залишаючись авторитетним джерелом інформації та експертизи у цій темі для ЗМІ, органів влади та читачів. Зокрема, ми дослідили, скільки грошей (офіційно) олігархи віддали українським партіям. Виявилося, що громадські організації перерахували партіям більше коштів, ніж всі фігуранти ТОП-100 найбагатших українців разом взяті. Інший аналіз ЧЕСНО встановив, що лише 0,07% українців фінансують політичні партії (один із 1,5 тис. виборців). При цьому про готовність фінансувати партії заявляє майже 12% громадян. Ми знову і знову піднімаємо питання підстаних донорів — від віртуальних компаній, створених під заведення коштів на рахунки "Батьківщини", до безробітних донорів, які перераховували "Перемозі Пальчевського" по 350–400 тис. гривень. Також досліджували звіти менш впливових, однак не менш відомих "Національного корпусу", Партії Шарія та "Демократичної сокири".

Напередодні місцевих виборів регіональні аналітики ЧЕСНО підготували серію матеріалів про те, хто фінансує місцеві осередки партій, та про масштаби дочасної кампанії у Києві, Львові, Луцьку, Тернополі, Хмельницькому, Херсоні, Запоріжжі, Дніпрі, Полтаві, Харкові та Херсоні.

На "Золоті партій" тепер ще більше оцифрованих даних із фінзвітності партій. Станом на кінець 2020 року ресурс містить відомості про внески та витрати на 6,7 млрд гривень за період з 2016 року. Відтепер на "Золоті партій" наявні дані не тільки про великі парламентські партії, а й по менших партіях, таких як "Демократична сокира", Українська галицька партія, "Сила людей", "Національний корпус", "Сила і честь", "Наш край", "Свобода" тощо.

Наші аналітики прискіпливо аналізували, хто і скільки витратив на Facebook-рекламу. Витрати на рекламу в соцмережах на місцевих виборах майже вдвічі перевищили витрати під час парламентської кампанії, а частка офіційних витрат на рекламу в інтернеті у виборчій звітності зросла з 1–2% під час минулорічних кампаній до 5–12% під час місцевих виборів.

Аналітики ЧЕСНО дослідили, наскільки партії відкриті до залучення коштів своїх прихильників на партійних сайтах — порівняли ситуацію за чотири місяці до місцевих виборів та за місяць до їх початку.

На початку 2020 року стало відомо, що застава на місцевих виборах зростає у 40 разів. Це суттєво здорожчує участь у виборах. ЧЕСНО першим робить розрахунки застав для регіонів та послідовно виступає за їх зменшення. Зрештою пропоновану суму застави було знижено у дев'ять разів.

"ЧЕСНО. Київ" аналізує ухвалення рішень, політичний процес, контролює якість прийняття рішень у Києві і продовжує задавати темп усій роботі ЧЕСНО у регіонах.

У 2020 році команда "ЧЕСНО. Київ" викриває непрозоре використання депутатських фондів та критикує їх як використання фінансового ресурсу платників податків для чинної влади перед місцевими виборами.

Вивчає пропонований Генплан міста та заохочує киян подавати пропозиції до цього документу, пише про громадський бюджет, блокування закупівель апаратів ШВЛ в області, фінансування реконструкції Шулявського шляхопроводу та інше.

Аналітики ЧЕСНО підготували спецпроєкт про самоврядування Києва за роки незалежності.

ЧЕСНО проаналізував реалістичність виконання передвиборчих програм кандидатів у мери столиці.

Надруковано два спецвипуски газети про місцеві вибори у Києві.

Опубліковано аналіз списків кандидатів на посаду київського міського голови та кандидатів у депутати від партій.

Проаналізовано новий склад Київради, формування комісій.

Започаткували твіттер-трансляцію засідань Київради.

У березні, до початку національного карантину, ЧЕСНО промоніторив рішення місцевих рад щодо карантинних обмежень, що тоді відрізнялися від міста до міста. Журналісти ЧЕСНО провели низку інтерв'ю з мерами міст та головами обласних адміністрацій про виклики, спричинені коронавірусною кризою (Житомир, Житомирщина, Івано-Франківськ, Прикарпаття, Хмельницький, Хмельниччина, Київ, Київщина, Тернопіль, Волинь, Львів, Дніпро, Харківщина, Полтава). ЧЕСНО моніторить довибори депутата на Харківщині — перші вибори в умовах карантину.

Рух ЧЕСНО аналізував роботу місцевих політиків за публічно оголошеними критеріями. ЧЕСНО у рік місцевих виборів підбиває підсумки роботи місцевих рад: Київ, Івано-Франківськ, Полтава, Дніпро, Луцьк, Харків, Суми, Хмельницький, Житомир, Запоріжжя.

У рік місцевих виборів аналітики ЧЕСНО слідкували за змінами до Виборчого кодексу і пояснювали виборцям правила гри. Ми зробили розрахунки того, як працюватимуть гендерні квоти, чому "відкриті списки" насправді напіввідкриті, як обмежать паралельне балотування та як реформувати місцеве самоврядування. Також моніторили випадки гречкосійства під прикриттям благодійності у часи коронавірусної кризи, дочасну агітацію. Аналітики ЧЕСНО підготували 18 оглядів кандидатів у депутати міських рад.

"ЧЕСНО. Громади". ЧЕСНО у співпраці з NDI та Інститутом "Республіка" створили платформу, де можна дізнатися, які повноваження мають місцеві депутати і які проблеми можуть вирішувати, також підготували конструктор політичної програми для кандидатів, що дозволяє скласти програму відповідно до повноважень та проблем однієї з 50 громад. Після виборів аналітики ЧЕСНО провели 16 інтерв'ю з головами ОТГ, щоб висвітлити ключові проблеми та перспективи розвитку громади, а також щоб отримати фідбек щодо змін Виборчого кодексу та реалізації реформи децентралізації.

"ЧЕСНО. Бюлетень". Для поінформованого вибору ЧЕСНО підготував 28 цифрових бюлетенів для виборців у найбільших українських містах. Бюлетенями скористалися понад 300 тисяч людей.

Моніторинг виборів. У день виборів та під час другого туру виборів команда ЧЕСНО працювала у форматі цілодобового онлайн-марафону, слідкувала за ходом голосування та оперативно повідомляла важливі новини з регіонів. На сайті ЧЕСНО їх прочитали понад 30 тисяч унікальних відвідувачів, понад 300 разів ЗМІ публікували новини із посиланням на ЧЕСНО.

Аналіз новообраних рад. Після виборів ЧЕСНО аналізував структуру новообраних рад, гендерний баланс та коаліційні перемовини у таких містах: Львів, Дніпро, Хмельницький, Херсон, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Харків.

"Музей виборчого трешу" — це виставка гречкосійства, чорного піару та трешової політичної реклами від 90-х і донині. "Музей" став частиною потужної інформаційної кампанії з протидії непрямому підкупу виборців, що охопила понад 2,5 млн громадян.Нам вдалося відкрити сім виставок офлайн із дотриманням норм безпеки, які працювали упродовж місяця. Виставка у Чернівцях запрацювала лише онлайн — місто не виходило із "червоної зони" карантину.