Перший рік роботи Ради-9: як працювали та як голосували нардепи

Рік тому відбулися вибори, які привели до парламенту першу монокоаліцію. 21 липня цього року було останнє засідання ВРУ перед канікулами. 

За період роботи Ради-9 було 4 970 голосувань (це майже 14 годин натискання на кнопку), з яких 40% рішень одержали понад 226 голосів. Більшість часу (61%) нардепи витратили на голосування за поправки. Найбільше разів (1 566) довелося голосувати за поправки до законопроєкту про ринок землі. 

Чинними актами від початку роботи Ради-9 стали 776 ініціатив, з яких 234 – проєкти законів. Серед найважливіших і найрезонансніших – закони про вибори, імпічмент президента, недоторканність нардепів, відкриття ринку землі, перезапуск НАЗК, анбандлінг, бюджет, банки ("антиколомойський закон"), з протидії "поправковому спаму". 

З-поміж 234 голосувань у 2-му читанні було 120 таких, коли "Слузі народу" забракло голосів для ухвалення рішення (226 – необхідна кількість, 248 нардепів – склад монокоаліції). 

Рух ЧЕСНО розповідає, як працювали протягом року народні депутати, як голосували, що ухвалювали, а також про те, які важливі події стались у стінах парламенту. 

У Раді вперше працює монокоаліція, до якої наразі входять 248 нардепів зі "Слуги народу", а також фактично ще двоє депутатів – голова Верховної Ради Дмитро Разумков (382 голоси за обрання) і його заступник Руслан Стефанчук (330 голосів "за"). 

Ще однією заступницею спікера є Олена Кондратюк (фракція "Батьківщина"), яка отримала 318 голосів "за".

У перший робочий день Верховної Ради 9-го скликання Володимир Зеленський у своїй промові перед парламентом просив нардепів працювати й не займатися популізмом:

"Я дуже радий, що в нас з’явився парламент, який готовий дійсно працювати. Не займатися популізмом, не завалювати важливі рішення тисячами безглуздих поправок, а втілювати реальні реформи, на які втомилися вже чекати і громадяни України, і весь цивілізований світ".

А ще погрожував розпуском у разі незадовільної роботи:

"Або, або, не дай Боже, ви увійдете в історію як парламент, який проіснував найменше – один рік. (Оплески) Фактично це ваш, це наш випробувальний термін. Повірте, я вже знаю, що розпускати Верховну Раду не так страшно. (Оплески)".

Загалом Зеленський мав у Раді 10 виступів у шість різних днів: по чотири – 29 серпня та 3 вересня 2019 року, по два – 4 березня 2020 року (перед карантином), 17 березня, 19 березня та 13 травня 2020-го. 

"Турборежим" став можливим завдяки ночі проти 30 серпня 2019 року, коли між північчю та 3-ю годиною 139 разів проголосували за "питання, додатково включені до порядку денного". Це дало змогу прискорити законодавчу активність: ухвалені питання стосувалися переважно доручень профільному комітету якнайшвидше взятися за проєкти законів, а також скорочення строків розгляду альтернативних законопроєктів.

Перше голосування, яке не набрало 226 голосів, трапилося першого ж тижня: 12 вересня забракло голосів за пропозицію скоротити строк підготовки до 2-го читання законопроєкту про управління безпекою автомобільних доріг. За це рішення проголосували тільки 223 депутати, причому фракція "Слуга народу" дала 208 голосів "за".

Того самого дня Рада-9 вперше провалила й ухвалення закону. Парламент голосував за проєкт закону "Про правонаступництво України", яким пропонувалося скасувати дію актів СРСР та УРСР на території України. Голоси "за" віддали загалом 214 депутатів, з них зі "Слуги народу" – лише 210. 

19 вересня ВРУ не могла ухвалити у другому читанні законопроєкт №1009 щодо скасування "поправок Лозового" й надання НАБУ та ДБР права на самостійне прослуховування. Під час цього голосування не допоміг навіть "шифр Разумкова" – "прошу підтримати та проголосувати", яким він начебто дає депутатам монобільшості сигнал голосувати "за". 

У перші ж дні після складення присяги було помічено факти кнопкодавства. Так, 3 вересня кнопкодавив нардеп зі "Слуги народу" Сергій Литвиненко, 10 вересня – позафракційний Олександр Ковальов, а 11 вересня – депутатка від "Слуги народу" Олена Копанчук. На кінець минулого року Рух ЧЕСНО зафіксував 45 випадків кнопкодавства та ще декілька – цьогоріч. Зокрема, на кнопкодавстві вдалося спіймати позафракційного Владіслава Поляка вже після криміналізації неособистого голосування. Проти нардепа відкрили кримінальне провадження, але скільки воно триватиме й коли буде завершення цієї історії, не відомо. Рух ЧЕСНО наголошує, що в Київській міській раді вже давно працює система, яка унеможливлює кнопкодавство.

#СвободуСенсорнійКнопці

Рух ЧЕСНО також опублікував дайджест про нардепів-кнопкодавів ВРУ 9-го скликання. Щонайменше 15 депутатів кнопкодавили 45 разів за період роботи парламенту нинішнього скликання. 

Читайте: #ЧЕСНОdigest: нардепи-кнопкодави 9-го скликання. Річний підсумок.

1 жовтня Верховна Рада вперше у 9-му скликанні підтримала всі три подання Генеральної прокуратури України на депутата з групи "За майбутнє" Ярослава Дубневича (згода на притягнення до кримінальної відповідальності – 332 голоси, затримання – 241, арешт – 229). У всіх трьох голосуваннях найбільший відсоток голосів з-поміж фракцій віддали фракції "Слуга народу" та "Голос", натомість фракція ОПЗЖ була єдиною, яка не дала жодного голосу.

Докладніше: Позбавлення Дубневича недоторканності: що заявляли нардепи з трибуни парламенту.

Під час засідання Ради 14 листопада Анна Скороход звинуватила свою ж фракцію "Слуга народу" в тому, що через її голосування щодо анбандлінгу "Нафтогазу" та земельної реформи затримали її чоловіка Олексія Алякіна (затриманий ще 2018 року, перебував під домашнім арештом).

Уривки зі стенограми засідання Ради-9 

У свою чергу голова фракції Давид Арахамія тоді повідомив, що Скороход неодноразово зверталася до нардепів і пропонувала їм грошову матеріальну допомогу. 

Разом зі Скороход 3 грудня з фракції "Слуга народу" виключили й Антона Полякова, який ніби теж голосував усупереч позиції фракції. Поляков заявив, що його вигнали начебто за критику фракції у Telegram. 

У листопаді 2019 року журналісти "Схем" опублікували сюжет, де з’ясували, що нардеп від "Слуги народу" Андрій Холодов, пов'язаний з тютюновим бізнесом, лобіював у Раді свої інтереси. Фракція на це ніяк не відреагувала, а Давид Арахамія його навіть виправдовував. У липні 2020 року стало відомо, що НАЗК виявило реальний конфлікт інтересів у депутата Холодова, справу передано до суду, нардепу загрожує штраф. 

Також у листопаді з'явилася інформація про мажоритарника від "Слуги народу" Романа Іванісова, якого раніше було засуджено за зґвалтування неповнолітньої. Журналісти також твердять, що він підробив документи про навчання в університеті. Іванісова виключили з фракції 3 грудня 2019 року, зараз він є позафракційним. 

Нардепи впродовж 30 днів після обрання до ВРУ повинні передати свій бізнес, де вони є кінцевими бенефіціарами, в управління іншим підприємствам/особам (але не членам своєї родини, зазначеним у декларації). З-поміж 22 депутатів ми зафіксували 2 випадки передання компаній в управління родичам, 5 – помічникам або експомічникам.

  • Хто з нардепів кому передав бізнес. Частина 1

  • Хто з нардепів кому і як передав свій бізнес. Частина 2

Наприкінці грудня 2019 року депутатські повноваження склала голова Комітету ВРУ з питань правової політики, №3 у списку "Слуги народу" Ірина Венедіктова – вона стала в.о. директора Державного бюро розслідувань, куди поспіхом оголосили конкурс про призначення на керівні посади.

1 січня 2020 року набрав чинності історичний закон про обмеження депутатської недоторканності, але з одним нюансом: лише одна людина має право розпочати кримінальне провадження за фактом імовірного правопорушення з боку нардепа – генеральний прокурор. Центр протидії корупції розкритикував ухвалений закон, назвавши його "фейковим зняттям недоторканності". Зокрема, монополія генпрокурора на відкриття проваджень та вимога щодо обов’язкової присутності депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді не обмежують, а, навпаки, посилюють депутатську недоторканність.

Поки в січні 2020 року Рада повільно голосувала за поправки (190 з 299 голосувань) до Митного кодексу (№2318-1) та законопроєкту №2314 (щодо вдосконалення процесуального законодавства в частині касаційного оскарження судових рішень), на Банковій готували глобальні кадрові зміни. 

17 січня стало відомо, що прем'єр-міністр Олексій Гончарук подав президенту прохання про відставку. Зеленський вирішив дати шанс Гончаруку та його уряду. Зауважимо, що в законі про Кабмін зазначено, що ця інституція підзвітна Верховній Раді й відповідальна перед президентом. 

Окрім того, 11 лютого стало відомо, що замість Андрія Богдана посаду керівника Офісу Президента обійняв Андрій Єрмак. 

4 березня 2020 року Денис Шмигаль був призначений на посаду прем’єр-міністра України замість Олексія Гончарука. За місяць до цього, 4 лютого, Рада проголосувала за призначення Шмигаля віцепрем’єр-міністром України та міністром розвитку громад і територій України. Зміна очільника уряду призвела до перестановок у Кабміні, але на своїх посадах залишилися Арсен Аваков і ще четверо міністрів.

3 березня 2020 року в Раді зареєстрували постанову про висловлення недовіри генпрокуророві Руслану Рябошапці. Підписи почали збирати ще 30 жовтня 2019 року. Першими свої підписи поставили нардепи Антон Поляков (нагадування:виключили з фракції "Слуга народу" у листопаді), мажоритарники Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Станом на 3 грудня 2019 року колективна ініціатива мала 23 підписи. Збирання їх поновили 3 березня 2020 року та швидко набрали необхідну кількість підписів. Уже 5 березня Рада проголосувала за звільнення Руслана Рябошапки. 

Читайте також: Як це було: звільнення генпрокурорів через висловлення недовіри

17 березня, уже під час карантину, за призначення на посаду Генерального прокурора України Ірини Венедіктової проголосували 269 нардепів. Правоохоронний комітет зранку 17 березня перед засіданням зібрався в кулуарах Ради. Ані стенограми, ані протоколу цього засідання немає. 

Під час карантину посилилася практика гречкосійства політиків: Рух ЧЕСНО зафіксував такі випадки ледь не в кожній парламентській фракції. 

Водночас на період пандемії COVID-19 припав початок наративу про підготовку до місцевих виборів. В ухваленому Виборчому кодексі час від часу виявлялися недоліки, тому, крім роботи в полі, нардепи повернулися до доопрацювання закону про вибори, який, зрештою, фінально проголосували в липні 2020 року, за 5 місяців до виборів. 

Про нові правила ви можете прочитати за цим посиланням

У зв'язку з місцевими виборами почали виринати нові політичні проєкти. Зокрема, йдеться про партію "За майбутнє", створену в травні 2020 року. Її основою стала однойменна депутатська група з нардепів-мажоритарників. Рух ЧЕСНО з'ясував, що, крім того, що цей проєкт пов'язаний з Ігорем Коломойським, ниточки тягнуться й до поля впливу Юлії Тимошенко. До цієї групи увійшли виключені зі "Слуги народу" депутати Антон Поляков та Анна Скороход

З наближенням виборів політичні партії закріпили нардепів за областями. Так зробили, зокрема, "Європейська солідарність" і "Слуга народу"

Читайте також про ще одну партіюполітпроєкт мерів "Пропозиція", а також: Політична трансформація: що відомо про партію "Перемога Пальчевського"?

На початок червня 2020 року припали протести під стінами Верховної Ради проти поліцейського насильства – люди вимагали відставки очільника МВС і справедливого розслідування справ. Тоді ми виявили, що міністр майже не звітував перед депутатами про свою діяльність. Зокрема, на засідання правоохоронного комітету Аваков приходив лише 3 рази з 32-х протягом шести років. Що ж до присутності в залі парламенту, то він відвідував Раду-9 два рази (4 березня та 5 червня 2020 року) і мав 16 виступів. 

Участь у голосуваннях 

Загалом за робочий рік у Раді відбулося 4 970 голосувань (це майже 14 годин, якщо рахувати стандартні 10 секунд на одне голосування), з яких 2 061 набрало понад 226 голосів (40%). 

Найкращий показник участі в голосуваннях (близько 83%) належить фракції "Слуга народу". Найгірше голосували представники "Опозиційної платформи – За життя" – приблизно 51%. 

Якщо брати до уваги всі голосування (до переліку входять і поправки, і постанови, і законопроєкти тощо), то депутати зі "Слуги народу" голосували "за" лише в 41% випадків – це зумовлене їхньою опозиційністю до ініціаторів, наприклад, поправок (про це далі).

Голосування у другому читанні

Геть іншу ситуацію ми спостерігаємо, коли аналізуємо голосування за законопроєкти у 2-му читанні – таких голосувань станом на 24 липня було 234. У цьому випадку фракція "Слуга народу" підтримує рішення на рівні 90%, найменше "за" голосує ОПЗЖ. Фракція ОПЗЖ також найчастіше утримується (19%) під час голосувань у 2-му читанні, голосує "проти" (8%) і не голосує взагалі (36%). 

Відсутніми під час голосувань за законопроєкти найчастіше є нардепи з фракції "Батьківщина" (28%). 

У другому читанні з-поміж депутатів зі "Слуги народу" найменше "за" голосують Олександр Дубінський та Ігор Васильковський , найбільше утримується – Петро Павловський (6%), а рівень голосувань "проти" становить 2% і належить Дмитрові Микиші. При цьому найчастіше відсутнім під час голосувань є той самий Дубінський (47%). 

Примітка до графіки: зауважимо, що Сергій Євтушок (“Батьківщина”) набув повноважень лише 30 червня 2020 року

Голосування за законопроєкти відповідно до профільного комітету показують, як і які фракції та групи підтримують різні напрямки. Наприклад, із графіка випливає, що нардепи від ОПЗЖ майже не підтримували проєктів законів щодо нацбезпеки й оборони. А за зміни регламенту голосували переважно представники "Слуги народу". 

Для відображення інтерактивної графіки клікніть на графіку

Голосування за призначення на посади

З-поміж 38 голосувань про призначення на посади провалилися два: депутати  з першого разу не підтримали призначення Максима Степанова очільником МОЗ (217 і 246 голосів) та Сергія Марченка – міністром фінансів (223 і 256 голосів). 

Найбільшу підтримку нардепів мали голосування 4 жовтня 2019 року за новий склад ЦВК (18 голосувань) – від 375 до 334 голосів. 

Найчастіше фракцію "Слуга народу" під час голосувань за посади підтримували представники груп "Довіра" (80%) і "За майбутнє" (62%). Також цікаво, що нардепи з фракції ОПЗЖ теж у середньому давали підтримку на рівні 50%. 

Зі "Слуги народу" найменше за призначення на посади голосував Ігор Васильковський (10 разів), на 2-му місці – Іван Калаур і Сергій Кузьміних (по 13 разів). 

Ірина Верещук, яка виграла праймеріз "Слуги народу" на посаду мера Києва, 18 разів не голосувала (її картка була у слоті, але дії не відбувалися), 19 разів голосувала "за", а 1 раз була відсутня. 

З-поміж нардепів від ОПЗЖ найбільше голосів дав Григорій Суркіс, котрий підтримав 22 призначення з 38-ми, а найменше – Ігор Кісільов (15).

Розпорошеними були голосування позафракційних депутатів, а також представників групи "За майбутнє". 

Також на графіку можна побачити, що фракція "Батьківщина" фактично поділяється на дві групи нардепів, коли йдеться про голосування щодо призначення на посади. Лідерка Юлія Тимошенко перебуває в групі неактивних підтримувачів. 

Голосування за поправки

Голосування за поправки потрібно розглядати у двох ключах: за ті поправки, які не одержали 226 голосів, і за ті поправки, що набрали 226 голосів. Цей поділ дає цілком різні картинки того, як розподіляються голоси фракцій та груп ВРУ. 

Загалом за період роботи Ради-9 відбулося 3 019 голосувань за поправки (61% від загальної кількості голосувань), з яких 309 набрали 226 і більше голосів – це 10% від загальної кількості (тобто поправка пройшла).

В одному випадку "Слуга народу" в голосуваннях "за" перебуває на останньому місці, в іншому – на першому. Це пов’язано з тим, що фракція не підтримує опозиційних поправок. 

Найменше у фракції "Слуга народу" "за" голосували Олександр Дубінський (16%), Ігор Фріс (26%), Ольга Василевська-Смаглюк (40%) – цих нардепів ідентифікують як членів так званої "групи Коломойського". Найчастіше утримувався (51%) під час голосування за поправки депутат Олег Воронько.

З-поміж 3 019 голосувань найбільше поправок розглядали до законопроєкту №2178-10 про ринок землі (1 566). Ще 421 голосування стосувалося поправок до проєкту закону №2285-д про регулювання ринку азартних ігор, 103 голосування – поправок до законопроєкту №1008 (судова реформа). На графіці нижче зображено законопроєкти, за поправки до яких голосували найбільше.

309 проголосованих поправок між законами та проєктами законів розподілені таким чином: до закону про азартні ігри схвалили 132 поправки – це поки що найбільше змінений унаслідок голосувань за поправки закон. На другому місці – закон про вибори, до якого врахували 52 поправки (це правила, як ми голосуватимемо на місцевих виборах 2020 року й надалі на парламентських).

Зауважимо, що, попри ажіотаж навколо закону про ринок землі, до нього проголосували лише 9 поправок. 

Постанови про скасування рішень як тактика спротиву опозиційних депутатів 

Популярним способом блокування певного рішення Верховної Ради є реєстрація постанови про його скасування. Доки її не розглянуть, закон не можна підписати. Загалом зараз у Раді зареєстровано 49 постанов про скасування 27 законів або результатів голосування за цими законами – усі вони або відхилені, або зняті з розгляду. 

Найбільше постанов (13) подано про скасування рішення про відкриття ринку землі: 14 – від "батьківщинівців", ще одна – від депутатів з "Голосу". У пояснювальній записці нардепи від "Голосу" Ярослав Железняк і Володимир Цабаль зазначають, що хотіли б, аби більше народних депутатів віддали голоси за ринок землі. Під час голосування цю постанову підтримали 8 представників різних фракцій і груп (але не "Голосу").

Чотири постанови стосувалися скасування "антипоправкового закону" (№1043). Одразу після ухвалення цього закону народні депутати Антон Поляков (автор 6 тисяч поправок до так званого "антиколомойського" законопроєкту), Олександр Дубінський (автор близько тисячі поправок до цього самого проєкту закону), Тарас Батенко з Іриною Констанкевич, а також Ольга Василевська-Смаглюк зареєстрували постанови №1043-П2, №1043-П1, №1043-П, №1043-П3. До речі, це єдиний випадок, коли нардепи з монокоаліції блокували рішення, які ухвалила їхня ж фракція. 

Три постанови від 19 ініціаторів (12 "батьківщинівців", позафракційних та Анни Скороход з групи "За майбутнє") зареєстрували, аби скасувати новий закон про азартні ігри

Також було зареєстровано 3 постанови від 7 ініціаторів (Артура Герасимова й Іванни Климпуш-Цинцадзе; Олексія Гончаренка, Марії Іонової, Ірини Геращенко, Іванни Климпуш-Цинцадзе (ЄС) та ОПЗЖ) стосовно скасування закону про "судову реформу" (щодо діяльності органів суддівського врядування). 

2 постанови зареєстрували для скасування ЗП щодо:

  • Діяльності органів суддівського врядування: 1) Постанова №1008-П1 Михайла Папієва з ОПЗЖ, 2) Постанова №1008-П2 Артура Герасимова і Іванни Климпуш-Цинцадзе з “ЄС”. 

  • Постанови про скасування законопроєкту про внесення змін щодо перебігу процесуальних строків під час карантину – від Михайла Бондаря (ЄС) і Сергія Власенка ("Батьківщина") 

  • Скасування закону про ліквідацію районів – від Вадима Івченка ("Батьківщина") і Михайла Бондаря (ЄС). 

Найбільше авторів мала постанова про скасування рішення про імпічмент президента – 13, і всі з ЄС. 

Законодавча активність

Станом на 24 липня чинними актами стали 772 законодавчі ініціативи: з яких, 234 проєкти законів. 

Найбільше законодавчих ініціатив станом на 24 липня подали Наталія Королевська (172) та депутати зі "Слуги народу" Денис Монастирський (163) і Данило Гетманцев (156), а якщо брати саме проєкти законів, то подружжя нардепів з ОПЗЖ Наталія Королевська (151) і Юрій Солод (137). 

Найбільше ухвалених проєктів законів мають Данило Гетманцев (28 із 93, або 30%), Олена Шуляк (27 з 58) і Роксолана Підласа (24 із 67).

Найбільший відсоток ухвалених законопроєктів – у екснардепа Олександра Кубракова (92%, або 12 з 13). 

Провалені голосування монобільшості 

Серед голосувань, які набрали 226 і більше голосів (ідеться переважно про друге читання в цілому), є низка таких, де фракція "Слуга народу" не дала максимуму та необхідних 226 голосів. З-поміж 234 таких голосувань у 120 "Слузі народу" забракло голосів для ухвалення рішення. Іншими словами, у майже половині випадків депутатам з монокоаліції була потрібна підтримка інших фракцій та груп. 

Найменшу кількість голосів від "слуг" (140) отримав 2 червня 2020 року законопроєкт №2077 щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Української федерації учнівського спорту. Під час цього голосування "слуги" також найбільше утримувалися (69 голосів). Зауважимо, що ініціаторами цього ЗП є "батьківщинівці".

На 2-му місці за найменшою кількістю отриманих голосів (176) – проєкт закону про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (№2386).

На 3-му місці – голосування 13 травня 2020 року за закон щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж (№2654): нардепи зі "Слуги народу" дали 187 голосів. 

Повний перелік голосувань станом на 24 липня 2020 року в 2-му читанні, де “Слуги народу” не дали 226 голосів ви можете побачити за цим посиланням (посилання на Google Spreadsheets) 

Увесь датасет з інформацією, скільки кожна фракція/група дала голосів за той чи інший проект закону в 2-му читанні, ви можете завантажити на GitHub за цим посиланням

У файлах ви можете ранжувати голосування по кількості голосів “за” загалом (for.), кількості голосів “за” кожної фракції (vote_for), датам (date_agenda) тощо. 

Читайте також про законодавчі зміни: