Нардепи-блогери, російська мова та “ефект Януковича”: кого дивляться українці, поки Рада мовчить?

Верховна Рада перейшла в обмежений для журналістів режим роботи ще з початком пандемії COVID-19. А після повномасштабного вторгнення офіційні трансляції засідання парламенту "перекочували" в соцмережі окремих народних обранців. Це дало їм унікальну можливість отримати тисячну, а подекуди й мільйонну авдиторію. 

Ба більше, для того щоб набрати популярність, не потрібно мати імідж “зразкового” нардепа. Навпаки, у лідерах за кількістю підписників – нардепи, що перебувають в СІЗО з підозрою в державній зраді – Олександр Дубінській і Євген Шевченко, а також нардепи-втікачі Олександр Куницький і Артем Дмитрук. 

Для охоплень їм достатньо використати тригерні заголовки про “бусифікацію”, “авторитаризм” чи “ефект Януковича”. Є й інший метод. Приміром, вести канал російською мовою. Всього пʼять російськомовних YouTube-каналів народних обранців мають втричі більше підписників, ніж усі україномовні (а їх ми знайшли понад сотню). 

Рух ЧЕСНО проаналізував соцмережі депутатів та зʼясував, хто з нардепів-блогерів є найпопулярнішими, яка соцмережа користується найбільшим попитом серед парламентарів та хто з них досі веде свої сторінки російською.

Рада в стрічці

Ще зовсім нещодавно більшість великих політичних гравців прагнули мати такі медіаресурси, як телеканал або онлайн ЗМІ, але це передбачало постійні та значні видатки на їхнє утримання. Однак за останні роки тенденція дещо змінилась. Наразі для прямої комунікації з виборцями народним обранцям IX скликання ВРУ більше не потрібно мати власні телеканали. Зараз для просування достатньо активно розвивати соціальні мережі. І поки “Телеканал Рада” налічує трохи більше як 250 тисяч підписників, загальна кількість підписників активних Youtube-каналів нардепів перевищує позначку в чотири мільйони. І це не найбільший показник серед проаналізованих соцмереж.

Найчастіше народні обранці мають саме Facebook-сторінки. Вони є у 316 нардепів, однак 16 таких акаунтів — неактивні. Важливо зазначити, що “неактивними” ми називаємо сторінки, на яких щонайменше за останній рік не було публікацій. 

На противагу Facebook, YouTube не користується такою популярністю серед політиків: серед 137 наявних акаунтів, регулярні відео публікує лише 41 нардеп. Багато сторінок створювались саме напередодні виборів і слугували радше майданчиком для піару, ніж каналом постійної комунікації. Це особливо помітно серед депутатів “Слуги народу”: у багатьох останні відео датуються ще 2020 роком, мають невелику кількість переглядів і зазвичай містять “звітні” ролики про досягнення на окрузі.

У чотирьох з шести проаналізованих соцмереж лідером за кількістю підписників виявилася “Європейська Солідарність” — попри те, що в парламенті вона представлена всього 27 депутатами. Лише в Instagram та TikTok “ЄС” поступається нардепам від “Слуги народу”, що має найбільшу фракцію у Верховній Раді — 231 нардеп станом на початок липня цього року.

Російськомовний YouTube українських нардепів

Цікаво, що найпопулярнішими в соцмережах не завжди є лідери партій. Така тенденція стала характерною лише для “Батьківщини” та “Європейської Солідарності”. 

Наприклад, YouTube-канал Юлії Тимошенко налічує понад 150 тис. підписників і є найуспішнішим серед колег по фракції. Цікаво, що деякі її відео мають в рази більші перегляди, ніж кількість підписників. У такому випадку логічно припустити, що перегляди неорганічні, а накручені прямою або ж прихованою рекламою. Примітно, що одині із останніх роликів Тимошенко із назвою "Хто позбавляє Україну майбутнього і як це зупинити?" активно поширювався Телеграм-каналами.

Натомість у “ЄС” деякі депутати не просто наздоганяють, а й випереджають за популярністю самого лідера партії. Наприклад, YouTube-канал Олексія Гончаренка має на мільйон підписників більше, ніж сторінка Петра Порошенка. 

На каналі Гончаренка публікуються огляди світових подій, засідань Ради та власні політичні коментарі нардепа з хайпово-спекулятивними заголовками. Водночас саме YouTube став єдиною платформою, яку політик веде російською. Примітно, що під час трансляцій Гончаренка з сесійної зали ВРУ трансляції відбуваються українською, а політичні огляди нардеп веде російською мовою. Відео збирають тисячі, а подекуди й мільйони переглядів. Загалом Олексій Гончаренко перебуває в топовій десятці за охопленнями в кожній соцмережі. 

Гончаренко не єдиний, хто, попри війну, для блогу послуговується російською. Третина нардепів має YouTube-канали, серед яких 15 — російськомовні та більшість за останній рік не мали жодної публікації. Але загальна кількість підписників лише пʼятьох активних російськомовних сторінок налічує понад три мільйони читачів. Для порівняння — це втричі більше за суму всіх наявних україномовних каналів нардепів. А їх Рух ЧЕСНО знайшов у 122 обранців.

Так найбільше підписників серед нардепів у YouTube має скандальний мажоритарник-утікач з Харкова від “Слуги народу” Олександр Куницький. Його російськомовний канал зібрав понад 1,6 мільйона підписників і 664 мільйони переглядів. Серед роликів, приміром, є “викриття” роботи поліції. 

Читайте також: ZPSanek aka Куницький: від скандального блогера до нардепа-втікача

Подібний контент Куницький публікує й у TikTok. Майже щодня на його сторінці з’являються відео з машини, де він вступає в конфлікти з поліціянтами. Ролики стабільно набирають тисячі, а подекуди й мільйони переглядів. Щоправда, коли саме були зняті ці відео — незрозуміло. За даними журналістів, ще в грудні 2024 року нардеп виїхав у відрядження до Ізраїлю, а згодом переїхав до США.

Серед російськомовних YouTube-блогерів також значиться нардеп від “слуг” Євгеній Брагар, Юрій Бойко (“ПЗМЖ”) та ще один мажоритарник-утікач Артем Дмитрук (колишній слуга, а наразі член депутатської групи “Відновлення України”). 

Поміж лідерів за кількістю підписників на платформі перебуває також канал ще одного ексслуги, а наразі позафракційного депутата Гео Лероса. Щоправда, контент там не оновлювався понад рік. Серед старих публікацій переважно можна бачити ролики про проблеми з мобілізацією й узурпацією влади президентом Володимиром Зеленським.

TikTok

Ситуація з іншими соцмережами краща — україномовні сторінки нараховують більшу кількість підписників, ніж російськомовні. Водночас окремі активні акаунти російською все ж лишаються. Серед них, наприклад, Facebook Нестора Шуфрича, Instagram Олександра Дубінського, TikTok Євгенія Шевченка та X Максима Бужанського. 

TikTok став платформою, де можна найшвидше досягти найбільших охоплень. Цим почали активно користуватися не лише українські, але й світові політики. Прослідкувати політичну рекламу там майже неможливо, а кількість переглядів на роликах може досягати десятки мільйонів. 

Читайте також: “Куди “ТікТоку” можна – журналістам зась”: чому ЗМІ досі не пускають у Раду

TikTok-сторінки активно ведуть 48 нардепів. Формати в більшості з них схожі: виступи з парламенту, відповіді на політичні запитання підписників і часом — трохи особистого. Наприклад, нардеп від “Слуги народу” Роман Грищук у своєму TikTok може ділитися сімейними моментами, розповідати про улюблені книжки та давати поради з повсякденного життя.

Однак основна частина контенту депутатів у TikTok зосереджена на виступах із Верховної Ради. Це ще раз підтверджує, що закриті та малодоступні засідання парламенту сьогодні перейшли до соцмереж окремих політиків. Недарма більшість обранців активізували свої соцмережі саме після початку пандемії COVID-19, коли відкритість ВРУ фактично поставили на паузу.

Ще один яскравий приклад — ексголова ВРУ, перший номер списку “Слуги народу”, а наразі позафракційний лідер Міжфракційного депутатського об'єднання “Розумна політика” Дмитро Разумков. На своїй сторінці він регулярно публікує уривки з виступів у Раді, деякі з них збирають понад 5 мільйонів переглядів. Подібний контент він поширює й на інших платформах, не менш активних за TikTok.

На додаток, Олексій Гончаренко в TikTok стабільно веде пряму трансляцію засідань з ВРУ. 

Telegram

Telegram, згідно з дослідженням медіаспоживання в Україні, є найпопулярнішою соцмережею серед українців. Попри його російське походження, активну сторінку там має майже кожен четвертий обранець. Загальна кількість підписників таких каналів перевищує 840 тисяч.

Раніше Рух ЧЕСНО вже аналізував, як пов’язані між собою різні анонімні Telegram-канали, кого з політиків вони підтримують і хто проводить там рекламні кампанії.

Один із найпопулярніших Telegram-каналів належить позафракційному нардепу Олександру Дубінському, який нині перебуває в СІЗО за підозрою в державній зраді. Його російськомовна Telegram-сторінка має майже 150 тисяч підписників.

Арешт не заважає Олександру Дубінському залишатися активним і популярним у всіх соцмережах. Крім того, нардеп часто нагадує своїм підписникам, що потребує грошової допомоги для “боротьби із Зе-системою”. І поки українці збирають кошти для армії, Сергій Д. відкрив банку “Свободу Дубінському” для підтримки “юридичної команди” нардепа.

Загалом його дописи орієнтовані на теми “бусифікації”, авторитаризму влади, захисту російської церкви. Найчастіше такі наративи поширює й мажоритарник із Дніпра від “Слуги народу” Максим Бужанський, який має схожі пости на своєму каналі.

Інші популярні російськомовні Telegram-канали ведуть колишні представники більшості, а наразі депутати від групи “Відновлення України” — підсанкційний нардеп-втікач Артем Дмитрук і Євгеній Шевченко. Крім уже відомих наративів, Дмитрук додає ідеї про свою приналежність до “громадян Київської Русі” та виступає за відсутність кордонів між трьома народами — Росією, Україною та Білоруссю. Один такий допис може мати охоплення в понад 60 тисяч. 

Крім того, Дмитрук регулярно висловлює думку про те, що неможливо повернути всі окуповані Росією українські території. Зокрема, в нещодавньому відео в Instagram він підтримав чоловіка, який заявив про готовність віддати чотири області України Росії задля досягнення миру.

Натомість останній допис Євгена Шевченка датується листопадом 2024, де він пише: “Саша Дубинский! Готовься меня встречать. Придётся теперь вместе посидеть в сизо. Политика она такая”. Нагадаємо, що зараз Шевченко має підозру в державній зраді і тому перебуває під вартою без права на заставу. 

Раніше нардеп на своїй Telegram-сторінці активно висловлювався з приводу світових подій, зокрема підтримував проросійські партії під час виборів. Він також є палким прихильником президента США Дональда Трампа. Вірив у його перемогу, посилаючись на “ефект Януковича”, коли, на його думку, “жилося краще, ніж при наступниках”.

Контент інших популярних Telegram-нардепів схожий. Обранці в режимі реального часу можуть публікувати дописи про ухвалення законопроєктів та роботи ВРУ. Зараз дописи з їхніх сторінок часто стають першоджерелами для поширення новин серед українських медіа. 

X (Twitter)

Єдиною платформою без жодного активного російськомовного акаунта серед нардепів виявився X (Twitter). Там обранці здебільшого комунікують українською чи англійською — переважно висвітлюють наслідки російських обстрілів і звертаються до міжнародної аудиторії.

Нагадаємо, раніше Рух ЧЕСНО вже визначав рейтинг найбільших Twitter-“амбасадорів” України. Тоді його очолили Леся Василенко, Кіра Рудик та Петро Порошенко.

Серед X-блогів нардепів відрізняється хіба що контент Петра Порошенка. В останніх дописах він активно звітує про благодійну діяльність і публікує фото парламентської роботи. Натомість контент його однопартійця Андрія Парубія здебільшого зводиться до вітальних постів з нагоди різних свят.

Facebook

Facebook наразі залишається єдиною соцмережею, де можна прозоро відстежити політичну рекламу й витрати на неї. Втім, популярність нардепів не завжди напряму пов’язана з рекламним бюджетом. Із десяти найпомітніших у Facebook лише троє запускали рекламу протягом року. Йдеться про Антона Яценка, Петра Порошенка та Валентина Наливайченка. За 2024 рік кожен із них на таку рекламу витратив по кілька тисяч доларів. 

Лідер з реклами — одіозний позафракційний мажоритарник з Черкащини Антон Яценко. У його стрічці розміщені звернення до жителів Умані та реклама своєї благодійної діяльності. Нагадаємо, саме він, за результатами дослідження Руху ЧЕСНО, став рекордсменом за кількістю задекларованих громадських організацій у 2024 році.

Власну благодійну роботу постійно рекламує і Петро Порошенко. 

Інші нардепи у Facebook або запускали рекламу напередодні виборів, або взагалі її ніколи не мали. На кількість підписників, імовірно, впливає активність в інших соцмережах. Приміром, крім вже згаданого Олексія Гончаренка, свій YouTube-канал має Ірина Геращенко, де чи не щодня публікує відеоконтент. Ролики переважно орієнтовані на критику фракції “слуг” та мають гучні заголовки.

Загалом сторінки нардепів у Facebook схожі між собою: вони публікують інформацію про депутатську діяльність і зареєстровані законопроєкти. 

Instagram

Попри те, що Instagram і Facebook фактично є однією платформою, авдиторія в цих соцмережах суттєво різниться. 

Найпопулярнішим серед нардепів в Instagram виявився колишній телеведучий “ревізор” і ресторатор, мажоритарник з Києва від “Слуги народу”, а нині позафракційний із підозрою у побитті військового Микола Тищенко. 

Зараз його контент орієнтований на публікації навколо благодійної діяльності та допомоги військовим. Щоправда, між цими дописами трапляються, наприклад, привітання Алли Пугачової з днем народження та згадки про її “знакові для всього нашого покоління” пісні.

До десятки найпопулярніших нардепів в Instagram увійшли два представники зі “Слуги народу” — Жан Беленюк та Василь Вірастюк. На їхніх сторінках майже нема типового для нардепів контенту, водночас дописи орієнтовані саме на їхню діяльність як спортсменів. 

Загалом Instagram-сторінки українських нардепів здебільшого мають невелику авдиторію. Обранці там транслюють свою роботу у ВРУ та діляться особистим життям.

Соцмережі, безперечно, зробили політику доступнішою — тепер, щоб “завіруситися”, не потрібно мати мільйони на телеефіри чи власні канали. Водночас у часи закритості ВРУ залишається питання, наскільки прозоро транслюється її діяльність через канали окремих депутатів. 

Нагадаємо, що раніше Рух ЧЕСНО вже писав: закритість парламенту, виправдана на початку повномасштабної війни, з часом перетворилася на зручну для влади практику. Але суспільство чекає відкритості – трансляцій, доступу журналістів і публічності в роботі комітетів.