Підсумки Ради – 2025: головні прогульники, нові підозрювані та топ-5 законотворців

Депутатів усе меншає

Цьогоріч Верховна Рада продовжила зменшуватися. На кінець року в парламенті лишається рекордно мало депутатів – усього 395. І це знову історичний мінімум. 

Протягом 2025-го Раду покинули ще восьмеро народних депутатів. Так троє написали заяви про дострокове складання мандату. Це підозрювана в недостовірному декларуванні «слуга» Ірина Кормишкіна, яка пішла якраз на тлі отримання вже другої підозри від НАБУ, а також її колега по партії Анна Колісник. 

А ще написав заяву про складання депутатських повноважень мажоритарник з Кіровоградщини Олесь Довгий, який майже не ходив у Раду ще від початку 2021 року. 

Крім того, з Верховної Ради нарешті вигнали нардепа-втікача Андрія Одарченка – після того, як суд остаточно визнав його винним у хабарництві. 

Верховна Рада також скоротилась через те, що в 2025 році пішли з життя аж четверо народних депутатів. Це мажоритарники Сергій Швець («Слуга народу»), Володимир Мороз (від забороненої ОПЗЖ) та Ярослав Рущишин («Голос»), а також другий номер у списку «Євросолідарності» та колишній спікер Ради Андрій Парубій, якого вбили в серпні у Львові. 

Водночас у Раду в 2025 році прийшли лише двоє нових депутатів – це Сергій Мельнік та Дмитро Слинько, які поповнили лаву «Слуги народу» замість Кормишкіної та Колісник. 

Замість Парубія в Раду мала потрапити наступна за списком представниця «Євросолідарності» Тетяна Чорновол. Але оскільки наразі вона служить у війську, в ЦВК їй дозволили на рік продовжити термін подачі документів для реєстрації нардепкою. 

Читайте також: Між законом і ракетами: що насправді стоїть за дискусією про вибори в Україні

А от решту вибулих депутатів поки ніхто замінити не зможе. Річ у тім, що переважно цьогоріч мандати втратили депутати-мажоритарники, а в такому випадку потрібно провести довибори на їхніх округах. Утім, як уже добре відомо, жодні вибори провести неможливо, допоки триває воєнний стан. 

Перетасовки в Раді

Все менше депутатів лишається і всередині монобільшості «Слуги народу». За рік фракція скоротилася з 232 до 229 депутатів. Зокрема з неї пішов нардеп Дмитро Костюк через ухвалення скандального закону про ліквідацію незалежності НАБУ і САП. Тож «Слуги» ризикують побачити розпад монокоаліції, якщо втратять ще чотирьох своїх депутатів. 

Читайте також: Монобільшість на межі. Хто насправді рятує «Слугу народу» від краху у Верховній Раді

Водночас всередині «Слуги народу» сталися й інші зміни. Так Олександр Корнієнко через пʼять років знову став головою партії замість Олени Шуляк. Крім того, Павлу Халімону повернули посаду заступника голови фракції «слуг». Це сталось після того, як НАБУ закрило кримінальне провадження щодо депутата про незаконне збагачення, оскільки не знайшлося доказів для того, щоб вручити йому підозру. 

Нагадаємо, Халімона звільнили з посади заступника голови фракції «Слуга народу» після розслідування «Української правди» про те, що він придбав будинок на столичному Печерську за зниженою ціною. 

Тим часом плюс одного депутата отримала «Батьківщина». Влітку до фракції приєдналась колишня «слуга» Людмила Буймістер, яка вже давно була позафракційною, а також входила до обʼєднання Дмитра Разумкова «Розумна політика».

Прогульники року

І якщо навіть офіційно у ВРУ рекордно мало депутатів, то де-факто працює в залі ще менше. Адже чимало депутатів просто системно не ходять на роботу. 

Так у рейтинг прогульників цього року потрапили аж 13 нардепів, які жодного разу за рік не зʼявились у стінах Верховної Ради. Серед них, звісно, ті, хто сидить у СІЗО і пропускає, так би мовити, з поважних причин. Це колишні «слуги» Олександр Дубінський та Євгеній Шевченко, а також троє депутатів від ОПЗЖ: Нестор Шуфрич, Олександр Пономарьов і Федір Христенко. 

Читайте також: Політика з СІЗО: Шуфрич пише закони, Дубінський формує «За мир»

У Раду також не ходили депутати-втікачі Сергій Шахов, Ярослав Дубневич, Артем Дмитрук та Андрій Одарченко. Всі четверо переховуються за кордоном і офіційно оголошені в розшук. Пропустив усі засідання й Олександр Куницький, який вже понад рік не повертається із закордонного «відрядження».

Також взагалі не ходили в Раду бізнес-партнер Коломойського і лідер партії «За майбутнє» Ігор Палиця, а також Анжеліка Лабунська з «Батьківщини». Обоє вже багато років очолюють список топпрогульників Верховної Ради. 

А от новенький у цьому антирейтингу «слуга народу» Олег Тарасов. Раніше він досить добре відвідував засідання, але раптово зник з Ради з початком цього року і має показник 100% відсутності за 2025-ий. 

Ще 13 депутатів хоч час від часу і навідувались до Верховної Ради, але за підсумками року пропустили більшість голосувань. Серед них уже багаторічні прогульники: Вадим Столар, обраний до Верховної Ради під номером 11 від ОПЗЖ, нині входить до групи «Відновлення України» (95% прогулів), лідер «Євросолідарності» Петро Порошенко (75%), Кіра Рудик (понад 60%), а також Степан Івахів із групи «За майбутнє», депутатка «Батьківщини» Людмила Буймістер та Леся Василенко з «Голосу».  

Втім, до антирейтингу прогульників додались віднедавна і «слуги» Анастасія Ляшенко та Олександр Кабанов. Від початку року став більше пропускати засідання Ради і Сергій Лабазюк («За майбутнє»), підозрюваний НАБУ у спробі здійснити підкуп високопосадовців у сфері відновлення. 

Зазначимо, що в Раді в цьому році так і не знайшли політичної волі, щоб також виключити депутатів-утікачів із комітетів. Так, наприклад, депутатам не вистачило 14 голосів, щоб відкликати вже згаданого Куницького («Слуга народу») з посади члена Комітету з правоохоронної діяльності. Це при тому, що відповідну постанову в Раді реєстрували навіть двічі цього року. 

Депутати також не назбирали достатньо голосів, щоб виключити підозрюваного в держзраді Олександра Дубінського з посади заступника голови фінансового комітету. Для цього не вистачило лише 6 голосів. 

Читайте також: Комітет – не почесна дошка. Чому переформатування комітетів на часі

Зберігають свої місця в комітетах також підозрювані в держзраді Нестор Шуфрич і Євгеній Шевченко. Ба більше, останній і досі є головою підкомітету з питань взаємодії з правоохоронними органами в економічних питаннях Комітету з питань економічного розвитку. 

Нові підозри

За 2025 рік нові підозри отримали семеро чинних нардепів. Зокрема НАБУ запідозрило в недостовірному декларуванні двох депутаток від «Слуги народу» – Ірину Кормишкіну (яка на цьому тлі склала мандат), а також Юлію Діденко. А «слуга» Олексій Кузнєцов отримав підозру в можливому отриманні хабаря.  

Крім того, позафракційного Віктора Бондаря викрили на корупції на закупівлях «Укрзалізниці», а Костянтина Бондарєва з «Батьківщини» правоохоронці запідозрили в незаконному переправленні осіб через кордон під виглядом «водіїв». 

А під кінець року НАБУ і САП заявили, що викрили групу з чинних народних депутатів, які систематично отримували гроші за голосування у Верховній Раді. 29 грудня НАБУ повідомило про підозри пʼятьом чинним нардепам за статтею про хабарництво. За даними ЗМІ, усі пʼятеро — «слуги народу».

Також у Раді за цей рік побільшало ймовірних держзрадників. Зокрема СБУ затримало й оголосило про підозру в держзраді депутату проросійської ОПЗЖ Федору Христенку, якого кілька років не було в Україні. 

Євгеній Шевченко, який з 2024 року вже перебуває в СІЗО за підозрою в держзраді, отримав пакет нових звинувачень. Йому додали статтю про держзраду в умовах воєнного стану, а також про шахрайство. Крім того, НАБУ повідомило Шевченку про підозру у відмиванні коштів. 

А ще правоохоронці повідомили про нові підозри вже колишнім депутатам Віктору Медведчуку та Вадиму Новинському. 

Також влітку цього року Печерський райсуд Києва нарешті повернувся до розгляду справи про кнопкодавство закарпатського нардепа Владіслава Поляка. Йдеться про справу пʼятирічної давнини щодо випадку, коли рука депутата могла одночасно проголосувати за себе та за колегу під час голосування в Раді в лютому 2020 року. До слова, Рух ЧЕСНО регулярно пише про хід засідань у справі Поляка. 

У 2025 дехто з депутатів також отримав вироки. Так Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав нардепа Анатолія Гунька («Слуга народу») винним у вимаганні та отриманні хабаря та засудив його до 7 років увʼязнення. 

А апеляція ВАКС затвердила вирок за хабар ще одного «слуги», Андрія Одарченка – 8 років із конфіскацією. Якраз після цього Одарченка позбавили мандата. 

Найкращі та найгірші рішення року

Попри всі складнощі Верховна Рада продовжила працювати, адже вона залишається головним законодавчим органом у державі. За цей рік Рада збиралася на засідання 85 разів, а депутати взяли участь у понад 1800 голосуваннях. З них половина завершилась успішно, набравши 226+ голосів (включно з процедурними питаннями). 

Показово, що останнє засідання 2025 року відбулося несподівано вже в розпал зимових свят. Депутати в останній момент вирішили призначити ще одне, позапланове засідання на 27 грудня, бо не встигли повністю проголосувати законопроєкт про перейменування «копійки» в «шаг». Щоправда, і 27-го числа цього не сталося – засідання довелося перервати через постійні повітряні тривоги, та й до Верховної Ради прийшло досить небагато депутатів.  

Утім, і без цього рік виявився продуктивним. Загалом Верховна Рада проголосувала понад 500 законів. 

А ще нардепи відправили у відставку весь Кабінет міністрів і призначили новий. Хоча це радше скидалося на перестановку крісел в уряді. Найдовговічніший премʼєр-міністр України Денис Шмигаль після пʼяти років на посаді поступився кріслом своїй міністерці економіки Юлії Свириденко. Сам він очолив Міністерство оборони. 

Одне з найбільш символічних рішень цього року – те, що Верховна Рада у вересні (після майже чотирьох років затишшя) нарешті відновила прямі трансляції засідань. За таке рішення проголосували 266 депутатів. 

Читайте також: Чотири роки у тіні: як Верховна Рада повертається до відкритості, а що досі приховує

Втім, найсильніше чомусь запамʼятовується саме погане. Без сумніву, найрезонанснішим голосуванням року стала спроба депутатів знищити незалежність САП та НАБУ. На щастя, спроба була невдалою. 

22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт № 12414, яким антикорупційні органи САП та НАБУ підпорядкували головному прокурору. Все це миттєво поставило під ризик роботу з викриття корупції. Закон підтримали 263 депутати, зокрема 185 «слуг народу». І вже ввечері того ж дня президент Володимир Зеленський підписав цей документ, що викликало масові акції протесту по всій країні. 

На тлі хвилі обурення вже за тиждень Верховна Рада передумала та скасувала скандальні зміни. Цікаво, що це голосування було одним із рекордних за 2025 рік за кількістю голосів «за». Президентський законопроєкт № 13533, яким відкочували назад усі зміни щодо НАБУ і САП, підтримав 331 нардеп.

Загалом у Раді цьогоріч ухвалили 48 рішень конституційною більшістю – тобто 300+ голосами (не рахуючи процедурних питань). 

Найбільшу підтримку протягом року мали рішення про продовження воєнного стану та мобілізації (зазвичай на 90 днів). Верховна Рада продовжувала воєнний стан чотири рази за цей рік і щоразу набиралось понад 300 голосів. Рекордну кількість голосів депутати віддали цього квітня – 357 «за».

Чимало голосів нардепи також віддали навесні за ратифікацію Угоди між США та Україною щодо корисних копалин – 338 «за». 

Високою була також підтримка змін у бюджет щодо збільшення видатків на оборону на 412 мільярдів гривень, які голосували в липні цього року. Рішення підтримали 332 з 344 присутніх у залі депутатів.

Серед найуспішніших голосувань – звільнення наприкінці осені Германа Галущенка з посади міністра юстиції після того, як були оприлюднені плівки НАБУ про корупцію в енергетиці. Тоді за проголосували 323 депутати. 

Трохи менше депутатів – 315 – підтримали звільнення його наступниці в кріслі міністра енергетики Світлани Гринчук. Утім, це рішення також увійшло до 20-ки найбільш успішних голосувань року. 

Читайте також: Що відбувалось у Раді під час відставки Галущенка та Гринчук, або Як нардепи субʼєктність повертали 

Як бачимо на графіку нижче, якраз від липня – після наступу на антикорупційні органи – в Раді почала скорочуватись середня кількість голосів «за» під час ухвалення рішень. Але до кінця року напруга в парламенті дещо спала. 

Різке зниження кількості голосів «за» в жовтні був повʼязаний із розглядом поправок до бюджету на наступний, 2026 рік. Адже цьогоріч депутати подали до бюджету рекордну кількість правок – понад 3300. І з них лише 6% були враховані. До того ж депутати голосували бюджет ледь не останньої миті, тож до кінця трималась інтрига, чи вистачить на це голосів. 

Та бюджет став не єдиним випробуванням парламенту на міцність. Поряд із рішеннями, де всі фракції та групи проявляли єдність, були й такі, що опинились на межі зриву. 

Так у серпні парламент ухвалив рішення про перерозподіл бюджетних коштів на пріоритетні невійськові напрями, зокрема на фінансування «Укрзалізниці», а частину коштів на це – 8 млрд – забирали з бюджету Києва. Тоді 229 народних депутатів з 226 необхідних проголосували за документ, який критикувала, зокрема, опозиція. 

Ледве вистачило голосів також під час голосування за основу за закон про повернення кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини – 227 «за». 

Депутати також не надто охоче підтримали в лютому 2025 року законопроєкт Зеленського про створення двох Спеціалізованих адмінсудів замість ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва – 234 «за» в другому читанні та в цілому. 

Чимало дебатів у Раді викликав і закон про 10% мита на експорт сої та ріпаку. На думку авторів закону, це мало підтримати вітчизняних виробників і стимулювати експорт готового продукту, а не сировини. Проте критики закону казали, що різкі нововведення негативно вплинуть на ринок. Врешті закон ухвалили 245 голосами «за». 

Та й призначення нового Кабміну депутати не зустріли аж надто з ентузіазмом. Рішення підтримали 253 депутати. При тому «слуги народу» самі не змогли перезавантажити уряд – голоси їм докидали проросійські й олігархічні депутатські групи. 

Боротьба за першість

Цей рік також запамʼятався як спроба нардепів нагадати міністрам, хто тут головний. Все ж, за законом саме Рада призначає Кабмін, тому він і підзвітний парламенту. Однак останніми роками міністри почали все частіше ігнорувати виклики до Верховної Ради. Приміром, фігуранти плівок НАБУ, вже колишні міністри Герман Галущенко та Світлана Гринчук навіть не прийшли в Раду в день свого звільнення. 

Читайте також: Лише у половині випадків посадовці й міністри приходять на виклики Верховної Ради – ЧЕСНО

Тому депутати цьогоріч ухвалили закон про обовʼязковий звіт міністрів перед звільненням. А ще проголосували за штрафи для міністрів за неявку на виклики Ради. Щоправда, президент наклав вето на цей закон.  

Читайте також: Коли президент керує урядом: очевидний сколіоз влади

Головні законодавці року

Загалом у Верховній Раді за цей рік було зареєстровано 1866 нових законодавчих ініціатив, з яких 22% стали чинними.

Більшість законопроєктів – 1581 – подали саме народні депутати, що логічно, адже їх кількісно більше. Ще 245 запропонував Кабмін (під керівництвом Шмигаля, а згодом Свириденко), а 40 – президент Володимир Зеленський.   

Найбільше законів пройшли через правоохоронний і правовий комітети, а також через податковий. Далі в рейтингу завантаженості – оборонний комітет ВРУ. До слова, він найбільш успішний за показником прохідності: тобто закони, де цей комітет виступає профільним, здебільшого отримують підтримку від депутатів під час голосування. І це, звісно, гарна тенденція для воюючої держави.

А серед депутатів у ТОП-10 ініціаторів цьогоріч усі «слуги народу» (чинні чи колишні). Передбачувано, першість в ініціативності мають голови парламентських комітетів. Адже, як правило, саме їх зазначають першими в колективі співавторів законопроєктів і реєструють їх, хоча йдеться про напрацювання усього комітету. 

Так серед найактивніших ініціаторів у 2025 році голова Комітету з питань соцполітики Галина Третьякова, голова податкового комітету Данило Гетманцев, а також очільник екокомітету Олег Бондаренко. 

Звісно, до лідерів за кількістю ініціатив потрапив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. 

Читайте також: Ініціативи спікера Ради Стефанчука у 80% випадків стають законами – дослідження ЧЕСНО

Але також у першій десятці значиться «слуга» Андрій Клочко, якого підозрюють у незаконному збагаченні, а ще позафракційна Марʼяна Безугла.   

Тим часом очолив рейтинг вкотре «слуга» Георгій Мазурашу, який є автором низки одіозних законопроєктів. Наприклад, цьогоріч він пропонував розміщувати на банкнотах напис «Ми віримо в Бога». І хоча за всі роки в Раді він подав понад 1000 ініціатив (з них 155 цього року) – в більшості ідеї Мазурашу не знаходять підтримки в Раді, а показник прохідності його ініціатив становить менше як 20%. 

Водночас 41 депутат подав за рік менше ніж 5 ініціатив. Серед них і такі, хто подав взагалі по одному лише законопроєкту. Переважно йдеться про депутатів з колишньої проросійської ОПЗЖ, але також в антирейтингу фігурує прогульник Степан Івахів, позафракційний Гео Лерос, а також «слуга» Петро Павловський. 

Торік ЧЕСНО в рамках проєкту «Підсумки Ради» опублікував великий аналіз пʼяти років роботи Верховної Ради IX скликання – від першого засідання 29 серпня 2019 року і до 2024 року. 

Верховна Рада IX скликання функціонує найдовше в історії українського парламентаризму. До того ж це скликання продовжує працювати з найменшою кількістю депутатів в історії ВРУ. Це також перше скликання українського парламенту з монокоаліцією, а ще вперше народні депутати втратили недоторканність.